Самоприйняття особистості як чинник толерантності

Abstract

У дисертаційній роботі викладено результати дослідження самоприйняття особистості як чинника толерантності. Самоприйняття розглянуто як складна цілісна властивість особистості, що характеризується безумовно позитивним ставленням, довірою та відкритістю до себе, забезпечуючи емоційну стабільність, емоційну безпеку та его-інтеграцію. Спираючись на позиції континуально-ієрархічної концепції структури особистості, визначено макроструктуру самоприйняття, яка представлена за трьома рівнями: формально-динамічним, змістовно-особистісним та соціально-імперативним. Експліковано та вивчено формально-динамічні та якісні характеристики, що детермінують форму, загальний рівень активності прояву самоприйняття та толерантності та їх потенційні динамічні можливості. Презентовано та доведено, що саме якісні параметри самоприйняття (емоційний, когнітивний, конативний та контрольно-регулятивний), які відбивають суто психологічний зміст цього феномену, визначають психологічний тип самоприйняття. The dissertation presents the results the study of self-acceptance of personality as a factor of tolerance. Self-acceptance is considered as a complex holistic personality trait, which characterized by an unconditionally positive attitude, self-confidence and openness, providing emotional stability, emotional safety and ego-integration. The phenomenon of self-acceptance as a stable personality's trait and its structural model is considered at context of continuum-hierarchical approach which is represented by three levels: formal-dynamic, content-personal and social-imperative. The formal-dynamic and qualitative characteristics that determine the form, the level of self-acceptance and tolerance manifestation and their potential dynamic capabilities have been explicated and studied. It is presented and proved that the qualitative parameters of self-acceptance (emotional, cognitive, conative and control-regulatory), which reflect the psychological content of this phenomenon, determine the psychological type of self-acceptance. The content of the phenomenon of self-acceptance and tolerance is clarified in the context of relations with a wide range of personal qualities that act as mediators of the impact of self-acceptance on tolerance . It is proved that a certain type of self-acceptance causes the specificity of the combination of qualitative components of tolerance and it is proved that self-acceptance is a system-forming factor of tolerance.