Компенсаторна функція філософії в сучасному суспільстві

Abstract

В представленій праці досліджується зміст, специфіка та властивості компенсаторної функції філософії. Її історичні витоки, подальший розвиток та сучасне розуміння. Показано актуальність цієї проблематики в період сучасного стану розвитку суспільства та викликаних ним соціальних негараздів на рівні соціуму, груп та особистості. Зазначено, що оцінка причин і наслідків соціальних перетворень, визначення тенденцій і закономірностей суспільного розвитку не зводяться до тем соціальної еволюції, революції, прогресу тощо. Соціальна проблематика в філософії розгортається через адекватні виклики динамічного та глобалізованого світу концептуальні підходи, що враховують загальний контекст її соціальної значущості. Успішність зрушень у соціальному житті, перш за все, залежить від домінантної для даного суспільства інтерпретації світу, всесвіту, самої людини та людства, а, отже, і від його спроможності втілити ідеали суспільного розвитку, забезпечити повагу до людської гідності, прав людини та інших цілей, які відповідають специфіці людської природи в світі та соціумі, як особливої форми взаємодії, що виникає і реалізується у конкретних формах загальноісторичного процесу. У соціально-філософському дискурсі поняттям компенсаторної функції філософії може відображатися осмислення сутності реакції індивідів, соціальних груп, спільнот на зовнішні впливи, втручання, інвазії у соціальну дійсність. Прикладами такого «зовнішнього тиску» на соціальне та культурне середовище в сучасному світі є феномени сталої міграції, зростання інтенсивності комунікацій, доступних обсягів інформації, рівня нестабільності та небезпечності, неконтрольованих змін потенційно катастрофічного характеру (наприклад, кліматичних) тощо. В свою чергу сталість соціальних трансформацій і зростаючий контекст соціальних конфліктів потребує врівноваженого бачення та спостереження за соціальними процесами, явищами, феноменами, що має здійснюватися не лише за допомогою інструментів соціально-теоретичного пізнання, але й із застосуванням принципів соціально філософської рефлексії. Засобом гармонізації цих двох інструментаріїв соціогуманітарного пізнання, науки і філософії, є дискусія щодо соціальної значущості філософії, яка відбувається через реінтерпретацію і деконструкцію її функцій. Від самих своїх витоків філософія має глибокий особистісно трансформуючий, персоналізований зміст – це є праксис «збирання» власної душі і життя в одне ціле. У філософських дидактичних дискурсах ця функція часто називається терапевтичною, маючи на увазі терапію душі, що закріпилось у нашому соціумі як термін «психотерапія». Натомість, поняття «компенсаторна функція» вказує не лише на терапевтичну складову, а й на конкретний характер її дії. Визначено, що компенсаторну функцію філософії можна розуміти як процес накопичення знання про місце людини в світі та осмислення терапевтичного впливу філософських суджень та застосування всіх можливостей у практиці індивідуальної та соціальної терапії. Цей зміст відповідає поділу мислення, а, відповідно, філософії на теоретичну, світоглядну діяльність розуму і його практичну діяльність. Значущість компенсаторної функції філософії полягає в тому, що формування філософського пізнання і розвиток філософської культури відбувається на основі кореляції розуму, досвіду, почуттів суб’єкта, що пізнає світ, себе, природу, знання інших, а також тих, що вважає відмінними від себе та впливає імпліцитно чи експліцитно на всю діяльність людини. Зв’язок «терапевтичної» місії філософії пов’язується з пропедевтичною значущістю її функцій, тобто філософія від своїх основ виступає засобом формування особистості в процесії її самопізнання та самореалізації. Показано, що компенсаторна функція є однією з характеристик філософії, яка задає спосіб її впливу на людину. Вона поєднує в собі мету і завдання філософії та проблеми психології, які вирішуються, виходячи з компенсаторного потенціалу філософії. Автор досліджує терапевтичний вплив філософії на сучасне суспільство в морально-етичному, психотерапевтичному контексті та адаптивні можливості філософії. У висновках кваліфікаційної роботи здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукової задачі – виділення компенсаторної функції філософії, як однієї з соціальних функцій філософії, котра впливає імпліцитно чи експліцитно на всю діяльність людини. In the present work, the content and properties of the compensatory function of philosophy are investigated. Its historical origins, further development and modern understanding. The relevance of this issue in the current state of the forced development of society and the social problems caused by it at the level of society, groups and personality is shown. It is determined that the compensatory function of philosophy can be understood as the process of accumulating knowledge about a person’s place in the world, reflection of philosophy itself about this place, understanding the therapeutic effect of philosophical judgments and applying all the possibilities in the practice of individual and social therapy. Its properties are also characterized: distracting, which helps a person to focus his attention and efforts on social development and interaction, without concentrating on internal destructive complexes of experiences; comforting, provides comfort when the subjective attitude to the environment does not correspond with objective facts of reality; promoting the spiritual harmony of person; switching attention from daily needs and daily anxieties to the preservation and development of cultural and social traditions; adaptation and reformation of each individual personality in order to improve the quality of life; reorientation of a person from unsolvable problems to solvable ones; a comforting property that changes the subject’s attitude to those things that he cannot change; constructive and harmonizing property. It is shown that the compensatory function is one of the characteristics of philosophy, which determines the way it affects a person. It combines the goals and objectives of philosophy, also the problems of psychology, which are solved on the basis of the compensatory potential of philosophy.