Чинники агрегації процесу делегітимації президентської влади

Abstract

At the current stage of state-building in Ukraine, the presidential government is in a state of legitimacy crisis. Manifestations of separatism in the Ukrainian state indicate a critically high level of distrust in political power. This situation leads to the formation of a process of delegitimation of power. In this article, we explore the factors that aggregate the potential for delegitimizing influence that can be identified in the political system. These factors lead to the configuration of the delegitimation process in the form of a crisis of the legitimacy of presidential power in the later stages of the process. This makes their research relevant in the context of further development of methods and technologies for effective counteraction to delegitimizing influences. The method of system analysis was used to establish the elements of the structure of the delegitimation process and the stages of its course. The aggregation factors of the delegitimation process were sorted according to key characteristics using the classification method. Within the framework of the historical approach, the method of comparative analysis was used – we compared the domestic experience of delegitimation of presidential power with the relevant precedents in the history of foreign countries. It was possible to generalize domestic and foreign experience on this issue through the analysis of precedents for the use of delegitimation technologies based on the method of «case study». The legal framework of the institution of elections was developed by the method of content analysis, it was used in the institutional approach to study the institutional and legal basis for the delegitimation of presidential power. Methods of statistical analysis and political forecasting were used to study the effectiveness of political power in the economic sphere, as well as to provide a sound political forecast for the possible development of the delegitimation process. На сучасному етапі державного будівництва в Україні президентська влада перебуває в стані кризи легітимності. Підтвердження цьому знаходимо в політичних процесах сьогодення – характерними для них є акції громадської непокори та зміна влади в країні революційним шляхом. Прояви сепаратизму в українській державі засвідчують критично високий рівень недовіри до політичної влади. Така ситуація призводить до формування процесу делегітимації влади – це процес відчуження політичної влади від джерел легітимності, внаслідок якого відбувається втрата суб’єктності по відношенню до них. Делегітимаційний процес може призвести до втрати президентською владою легітимності. У цій статті ми досліджуємо чинники агрегації потенціалу делегітимаційного впливу, які можуть бути виявлені в політичній системі. Вони призводять до конфігурації делегітимаційного процесу у вигляді кризи легітимності президентської влади на наступних етапах процесу. Це робить їх дослідження актуальним у контексті подальшого розроблення методів та технологій ефективної протидії делегітимаційним упливам. Для встановлення елементів структури делегітимацйіного процесу та етапів його перебігу був використаний метод системного аналізу. Чинники агрегації делегітимаційного процесу були впорядковані відповідно до ключових характерних ознак за допомогою методу класифікації. У рамках історичного підходу був застосований метод компаративного аналізу – ми порівняли вітчизняний досвід делегітимації президентської влади з відповідними прецедентами з історії зарубіжних країн. Узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід із зазначеної проблематики стало можливим завдяки аналізу прецедентів застосування делегітимаційних технологій на основі методу «case study». Нормативно-правова база інституту виборів була опрацьована методом контент-аналізу, він був застосований у межах інституційного підходу для дослідження інституційно-правових засад делегітимації президентської влади. Для дослідження ефективності політичної влади в економічній площині, а також для надання обґрунтованого політичного прогнозу щодо можливого розвитку делегітимаційного процесу були використані методи статистичного аналізу та політичного прогнозування.