Урядові кабінети в контексті функціонування атипової президентської системи правління в Аргентині у другій половині XX століття

Abstract

Серед президентських систем державного правління функціонують / функціонували такі системи правління, які формально й / чи фактично відрізняються / відрізнялися від традиційних / типових президентських. Водночас індикаторами розрізнення типових та атипових президентських систем державного правління можуть бути вкрай варіативні чинники політичного процесу й міжінституційних відносин. Метою статті є визначити типи урядових кабінетів у контексті функціонування атипової президентської системи правління в Аргентині в другій половині XX ст. Теоретикометодологічною основою дослідження вибрано неоінституціоналізм і його варіативні типи й парадигми. Головний метод, котрий став іманентною складовою частиною дослідження, – це метод порівняльного аналізу. Обрання президента Аргентини Колегією виборців у 1958, 1963, 1983, 1989 рр. зумовило атиповість президентської системи правління в другій половині XX ст. (президентство А. Фрондісі в 1958–1962 рр., А. Ільїя в 1963–1966 рр., Р. Альфонсіна в 1983–1989 рр., К. Менема в 1989–1995 рр.). Урядові кабінети в атиповій президентській системі правління в Аргентині в другій половині XX ст. типологізовано за: 1) способом формування – як ті, що сформовані президентом (уряди А. Фрондісі, А. Ільїя, Р. Альфонсіна, К. Менема); 2) типом композиції / складу – партійні (уряди А. Фрондісі, А. Ільїя, Р. Альфонсіна, К. Менема); 3) типом партійних урядів – однопартійні (уряди А. Фрондісі, А. Ільїя, Р. Альфонсіна, К. Менема); 4) парламентською підтримкою – однопартійні більшості (уряди А. Фрондісі, Р. Альфонсіна в 1983–1987 рр.), однопартійні меншості (уряди А. Ільїя, Р. Альфонсіна в 1987–1989 рр., К. Менема в 1993–1995 рр.), коаліційний більшості (уряд К. Менема в 1989–1991 рр.), коаліційний меншості (уряд К. Менема в 1991–1993 рр.). The political practice shows that there are the presidential systems of government, which formally and/or actually differ from traditional or typical presidential systems of government within the framework of a republican form of government. At the same time, extremely different factors of political process and inter-institutional relations, which are the conditions for the definition and distinguishing between types of systems of government, can be the indicators for separation typical and atypical presidential systems of government. In this context, the purpose of the article is to determine the types of governmental cabinets in the conditions of functioning of the atypical presidential system of government in Argentina in the second half of the XX century. This goal was solved in the situation when new institutionalism and its types/ paradigms had been chosen as the theoretical and methodological basis of the research. In parallel, the main method of the study is the method of comparative analysis. The peculiarities of holding some presidential elections in Argentina (in particular, the elections by the electoral college such presidents as Arturo Frondizi (in 1958–1962), Arturo Illia (in 1963–1966), Raul Alfonsin (in 1983–1989) and Carlos Menem in (1989–1995)) demonstrate the atypicality of presidential system of government in Argentina in the second half of the XX century. Given this, it is argued that governmental cabinets in the conditions of the atypical presidential system of government in Argentina in the second half of the XX century are to be classified as: 1) those formed by presidents in their method of formation (in particular, Arturo Frondizi’s, Arturo Illia’s, Raul Alfonsin’s and Carlos Menem’s governmental cabinets); 2) party governmental cabinets in their type of composition (in particular, Arturo Frondizi’s, Arturo Illia’s, Raul Alfonsin’s and Carlos Menem’s governmental cabinets); 3) single-party governmental governments in their type of party governmental cabinets (in particular, Arturo Frondizi’s, Arturo Illia’s, Raul Alfonsin’s and Carlos Menem’s governmental cabinets); 4) majority single-party governmental cabinets (in particular, Arturo Frondizi’s and Raul Alfonsin’s cabinets in 1983–1987), minority single-party governmental cabinets (in particular, Arturo Illia’s and Raul Alfonsin’s cabinets in 1987–1989 and Carlos Menem’s cabinets in 1993–1995), majority coalition governmental cabinets (in particular, Carlos Menem’s cabinet in 1989–1991) and minority coalition governmental cabinets (in particular, Carlos Menem’s cabinet in 1991–1993) in their type of parliamentary support.