Неототалітарні тенденції постпандемічної трансформації демократії

Abstract

The urgency of the problem. The coronavirus pandemic has dramatically changed the world, its concept of security, and, among other things, is becoming a test for democratic systems. That is why today it is very important to comprehend not only the changes caused by the pandemic, but also what will happen after the pandemic. One of the key directions of the post-pandemic transformation of democracy is the implementation of system-wide changes related to the drift of democracy towards authoritarian (and even neo-totalitarian) tendencies. The goal is to reveal the essential characteristics of neo-totalitarian manifestations in democratic political regimes in the post-pandemic period. Methods of political analysis (systemic, institutional, comparative, classification), general scientific techniques (analysis, synthesis, induction, deduction). Research results. The COVID-19 coronavirus pandemic has been shown to prove, among other things, the ineffectiveness of liberal democracy in counteracting the spread of the deadly disease, which could exacerbate the “defects” of the existing democratic political regime toward increasing neo-totalitarian tendencies. It was found that in the post-pandemic period it is quite probable that some elements of neo-totalitarian practices, especially in the informationcommunication and security spheres, will be incorporated into the political and legal mechanisms of exercising power. It is determined that the institutional design of the hybrid neo-totalitarian political regime contains such elements as increasing the influence on the social processes of the administration and bureaucracy; “Erasure” of human individuality (socio-political depersonalization), self-removal of the individual from solving problems, irresponsibility, conformity, uncritical thinking, etc. It is proved that the values of the neototalitarian personality are consumption, materialism, status and selfishness, and digital technologies, which are recently actively introduced into the management system, greatly facilitate the management of individual and group (mass) consciousness and behavior, strengthen control over people’s lives and ways of thinking, thus contributing to the systematic ideological indoctrination of the population. Актуальність проблеми. Пандемія коронавірусної інфекції кардинально змінила світ, його концепцію безпеки й, крім іншого, стає випробуванням для демократичних систем. Тому нині дуже важливо осмислити не тільки ті зміни, які породжує пандемія, але й те, що буде після пандемії. Одним із ключових напрямів постпандемічної трансформації демократії є здійснення загальносистемних змін, пов’язаних із дрейфом демократії в бік авторитарних (і навіть неототалітарних) тенденцій. Мета полягає в розкритті сутнісних характеристик неототалітарних проявів у демократичних політичних режимах у постпандемічний період. Використані методи політичного аналізу (системний, інституційний, компаративний, класифікації), загальнонаукові прийоми (аналіз, синтез, індукція, дедукція). Результати дослідження. Показано, що пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 довела, крім іншого, неефективність ліберальної демократії в протидії поширенню смертельної хвороби, що може призвести до поглиблення «дефектів» наявного демократичного політичного режиму в бік посилення неототалітарних тенденцій. З’ясовано, що в постпандемічний період цілком імовірною є інкорпорація в політико-правові механізми здійснення влади деяких елементів неототалітарних практик, особливо в інформаційно-комунікативній і безпековій сферах. Визначено, що інституційний дизайн гібридного неототалітарного політичного режиму містить такі елементи, як збільшення впливу на суспільні процеси апарату управління та бюрократії; «стирання» людської індивідуальності (соціально-політична деперсоналізація), самоусунення індивіда від розв’язання проблем, безвідповідальність, конформність, некритичність мислення тощо. Доведено, що ціннісними орієнтирами неототалітарної особистості є споживацтво, вещизм, статусність та егоїзм, а цифрові технології, що останнім часом активно впроваджуються в систему управління, значно полегшують керування індивідуальною та груповою (масовою) свідомістю та поведінкою, посилюють контроль за життям і способом думок людей, тим самим сприяючи систематичній ідеологічній індоктринації населення.