Соціальні функції держави: виклики та перспективи розвитку в сучасних умовах

Abstract

The social function of the state is defined as activities aimed not only at meeting public needs in health care, education, support for the poor, etc., but also to regulate the labor market in order to maintain a certain level of employment, material security for people who lost their jobs or could not find them. The strengthening of the social functions of the state, which occurs as a result of globalization processes, is accompanied by a narrowing of the sphere of economic policy of the state, direct influence on purely production processes, but the state does not become weaker. Qualitative transition to a socially responsible state is carried out on the basis of changes taking place in class relations. We are talking about the diffusion of socio-economic and political determinants of the class structure of society, strengthening the social mobility of individuals. In the long run, the importance of the social functions of the state will only increase, as the world community and the UN in particular, define them as one of the components of the concept of sustainable development. With this development, the use of resources is aimed at ensuring equality of people and social justice. Achieving sustainable social development is possible only under conditions of social partnership. The most important forms of social capital are social well-being, cultural development, discipline, honesty, and so on. This social capital must be restored and serve as a cultural heritage. Modern Ukraine in the social sphere as the main threat to further social development recognizes the existence of “patronage culture”, which is manifested through: the lack of industrial organization; the need for direct subsidies for the development of the industry; limited audiencesconsumers of cultural products; partial existence of the concepts of “high” and “mass” cultures; the predominance of values relating to “survival” and “traditionalism” in matters of personal economic freedom, law and order and social order; low support for civil society institutions, etc. Соціальна функція держави визначається як діяльність, спрямована не тільки на задоволення суспільних потреб в охороні здоров’я, освіті, підтримці малозабезпечених тощо, але й на регулювання ринку праці з метою підтримання певного рівня зайнятості, матеріального забезпечення людей, які втратили роботі місця або не змогли знайти їх. Посилення соціальних функцій держави, що відбувається внаслідок дії глобалізаційних процесів, супроводжується звуженням сфери економічної політики держави, безпосереднього впливу на суто виробничі процеси, однак держава не стає від цього слабшою. Якісний перехід до соціально відповідальної держави здійснюється на основі змін, що відбуваються у класових відносинах. Ідеться про дифузію соціальноекономічних і політичних детермінант класової структури суспільства, посилення соціальної мобільності індивідів. У перспективі значущість соціальних функцій держави буде тільки зростати, оскільки світова спільнота і ООН зокрема визначає їх як один із складників концепції сталого розвитку. При такому розвитку використання ресурсів спрямовується на забезпечення рівноправності людей і соціальної справедливості. Досягнення сталого соціального розвитку можливе тільки за умов соціального партнерства. Найважливішими формами соціального капіталу вважаються соціальне благополуччя, розвиток культури, дисципліна, чесність тощо. Цей соціальний капітал має відновлюватися і служити культурною спадщиною. Сучасна Україна в соціальній сфері як основну загрозу подальшому соціальному розвитку визнає існування «патронатної культури», яка проявляється через: відсутність індустріальної організації; необхідність прямого субсидування розвитку галузі; обмежені аудиторії-споживачі культурних продуктів; часткову наявність понять «високої» та «масової» культур; переважання цінностей, що стосуються «виживання» та «традиціоналізму» в питаннях особистої економічної свободи, правопорядку і суспільного устрою; низьку підтримку інститутів громадянського суспільства тощо.