Проблема німецької меншини в контексті політики пам’яті в польсько-німецьких відносин

Abstract

The article discovers the problem of the German minority in the context of historical policy in Polish-Germany mutual relations. The dilemma of the German minority linked closely with the historical policy of Poland, where is the historical narrative had been developed under the visible influence of historical justness for fixing new Western Poland’s territories so-called “Ziem odzyskanych”. For the fixing of influences of the Soviet Union regime was vital to establish a narrative of historical hostility in Polish society against German people. More, it isn`t so hard, because the negative treatment of the German people was provoked by the consequences of the World War II. The attitude for German citizens was leading in a way of the historical stereotype “folksdeutsch”, which symbolized betrayal. At the same time, the dilemma of the German minority was strengthened by German legislation. According to the Constitution of the Federal Republic of German, German citizenship was linked with territorial affiliation, which was fixed for Germany until 1937. The Polish Recovered Territories was at that time as an integral part of the German state. In Germany, the German minority was perceived to resettlement campaign during which was displaced few millions of Germans from Polish People Republic During negotiation about the confirmation of borders between democratic Poland and the united Germany aroused the dilemma of the German minority which was not considered according to Polish legislation. In the results of the negotiation, the German minority took legal recognition in Polish legislation. At the same time, the existence of dual citizenship in German legislation led to a political and social debate in Polish society, and the unexpected steps and initiatives from the side of autochthonus Germans was perceived hostility For sure, the dilemma of the German minority in the Polish country is considered as such, which was succeeded successfully. The success was based on the de-historicization of mutual relations. У дослідженні розкривається проблема німецької меншини крізь призму історичної політики в польсько-німецьких відносин. Дилема німецької меншини тісно пов’язана з історичною політикою Польської Народної Республіки, де наратив історії розвивався під значним впливом історичної справедливості закріплення нових територій в західній Польщі. Для Радянського Союзу було життєво необхідним побудувати наратив історичної ворожості у польському суспільстві до німецького населення задля закріплення комуністичного режиму. Окрім того, це було не важко, адже негативне ставлення до німця було спровоковане наслідками Другої світової війни. Ставлення до польського населення базувалося на історичному стереотипі «фольксдойч», який доволі довго символізував зрадництво. Водночас проблема німецької меншини посилювалася німецьким законодавством, адже згідно з Конституцією Федеративної Республіки Німеччини німецьке громадянство прив’язувалося до територіальної складової, яка була закріплена за Німеччиною станом на 1937 р. Польські «віднайдені землі» становили на той час інтегральну частину німецької держави. У Німеччині німецька меншина в Польщі тісно пов’язувалася з переселенськими кампаніями, в рамках яких виселено кілька мільйонів німців із Польської Народної Республіки. У процесі перемовин про підтвердження наявних кордонів між демократичною Польщею та об’єднаною Німеччиною постало питання про статус німецької меншини, яка на той час не вважалася такою. У результаті переговорів німецька меншина визнана такою в наступному Договорі про дружбу і співробітництво. Водночас через наявність у німецькому законодавстві подвійного громадянства визнання німецького населення як німецької меншини в Польщі ставало час від часу частиною політико-суспільної дебати, а неочікувані кроки та ініціативи зі сторони автохтонних німців сприймалися у штики. Ствердно можна зауважити, що питання німецького населення на території Польщі вважається одним з тих, яке вдалося вирішити на початку 90-х рр., будуючи двосторонні відносини на основі деісторизації двосторонніх відносин, проте емоційне сприйняття залишається.