Громадські організації у вимірі європейських стандартів: перспективи та дилеми акомодації українського законодавства

Abstract

The article highlights the main organizing and methodological principles of forming public organizations in Ukraine and in developed countries of the world in the light of modern European trends. Political and social direction of activity of public organizations in the field of public life provides for several directions, among which the following directions are highlighted: preventive activities to prevent the occurrence of unpredictable social and political tensions in the society; close relationship with the activity of public organizations and compliance of the legal framework of the Law of Ukraine “On Public Associations” with modern European trends in the development of community-minded activity of citizens. Conceptually, the process of implementation and enforcement of the legislative positions of the European Union should be based on clearly defined conceptual provisions. Among the most important the following provisions are highlighted: integrity and continuity of the system of governmental administration apparatus and its public and legislative nature, combined with diversity. After all, the activity of public organizations is based on the regulatory provisions laid down by the Constitution of Ukraine, because it is the Fundamental law, which has the highest legal force and is hierarchically the most effective tool for influencing the life of society in general. Specifies and highlights the essential principles of public organizations in Ukraine and in the developed countries of the European Union. Peculiarities of the activity of public associations are specified in the Law of Ukraine “On Public Associations”, the reception of which in the field of state and power influence on life of the society is logical and organic from the point of view of forming an appropriate level of power and social dialogue with the population, the essential principles of which are humanism, democracy and a high level of political and legal culture. Therefore, this topic should be considered comprehensively, taking into account all the peculiarities of the processes of public representation and social activity not only in Ukraine, but also taking into account the borrowed Euro-Atlantic experience of the European Union and the United States of America. У статті виокремлені основні організаційно-методологічні принципи формування громадських організацій в Україні та розвинених країнах світу у світлі сьогочасних європейських тенденцій. Політико-соціальне спрямування діяльності громадських організацій у сфері суспільного життя передбачає кілька напрямів, серед яких виділено такі: превентивна діяльність щодо попередження настання непередбачуваної соціально-політичної напруги в суспільстві; тісний зв’язок із діяльністю громадських організацій та відповідність нормативно-правової бази Закону України «Про громадські об’єднання» сучасним європейським тенденціям розвитку соціально активної діяльності громадян. Концептуально процес імплементації та впровадження законодавчих позицій Європейського Союзу має базуватися на чітко окреслених принципових положеннях. Серед найважливіших виокремлено цілісність і наступність системи апарату державного управління та її публічно-правовий характер, поєднаний із різноманітністю. Доповнюють логічно угрупований зв’язок загальноправові принципи: гуманізм та демократизм. Зрештою, діяльність громадських організацій базується на нормативних приписах, закладених Конституцією України, адже це – Основний закон, що має найвищу юридичну силу та ієрархічно є найбільш дієвим інструментом впливу на життя суспільства загалом. У статті зазначаються та висвітлюються основні принципи діяльності громадських організацій в Україні та розвинених країнах Європейського Союзу, отже, наукове дослідження має порівняльно-ідеологічний характер. Особливості діяльності громадських об’єднань зазначені у Законі України «Про громадські об’єднання», рецепція яких у сферу державно-владного впливу на життя суспільства є логічною та органічною з точки зору формування належного рівня владно-соціального діалогу з населенням, основними принципами якого є гуманізм, демократизм та високий рівень політико-правової культури. Варто зазначити, що фахові знання у сфері громадської ініціативи та принципів діяльності громадських організацій ототожнюються та співвідносяться з розвитком та динамічністю світової системи політики та права загалом. Тому ця тематика має бути розглянута комплексно, з огляду на усі особливості процесів народного представництва та соціальної активності не лише на території України, а й з урахуванням запозиченого євроатлантичного досвіду країн-членів Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки.