Risks of political non-decision-making (applications to Ukraine)

Abstract

У статті представлена спроба розширити ракурс досліджень щодо розвитку міжнародних подій в останні роки, зокрема збройного конфлікту на території України, шляхом залучення як теоретико-методологічної основи концепцій не-рішень та селективного регулювання ризиків. Метою цієї роботи є розкриття найбільш значущих не-рішень у сфері внутрішньої та зовнішньої політики України з моменту здобуття незалежності, які призвели до суттєвої затримки реформ, відсутності чіткої позиції на міжнародній арені та внутрішньої дезінтеграції суспільства, зрештою зумовили посилення фрустраційних тенденцій, призвели до кризи всередині держави, конфлікту з Росією і втрати суверенітету над частиною території. Оскільки внутрішня криза в Україні спричинила напруженість між європейськими країнами та Росією, до аналізу також включена зовнішня політика ЄС щодо своїх східних сусідів та України зокрема. У дослідженні не-рішення розглядаються як селективний прийом регулювання політичних процесів. Такий підхід дозволяє включати в оцінювання політичних рішень як причини, так і наслідки їх неухвалення. У теоретичному аспекті полеміці піддається ключове твердження концепції селективного регулювання ризиків, згідно з яким вибірковий підхід до ухвалення рішень покликаний забезпечити стабільність політичної системи. Стверджується, що неухвалення рішень за допомогою маніпулятивних та герестетичних прийомів у процесі формування політики може мати руйнівний вплив і призвести до руйнівних наслідків для політичної системи. Аналіз теоретичних напрацювань, інституційних механізмів та практик запобігання ухваленню політичних рішень дозволив дійти таких висновків: 1) всебічне вивчення наслідків будь-якого політичного рішення повинно містити аналіз потенційних сценаріїв його неухвалення; 2) функціональний аспект політичної системи, а саме регулювання соціальних ризиків, забезпечує створення колективних правил і дозволяє суб’єктам діяти відповідно до стабільних суспільних очікувань, намагаючись виключити ризики і фрустрації із соціального життя, які можуть спричинити шокові події. Таким чином, у дослідженні продемонстровано, як селективний підхід до ухвалення політичних рішень, що приносить короткострокові дивіденди, у довгостроковому та систематичному використанні несе серйозні ризики для всіх залучених сторін. This work presents an attempt to expand the research perspective as for the turbulent developments in international relations over the past few years, in particular regarding conflict situation in Ukraine. As a methodological benchmark it has been taken assumptions of the concepts of non-decision and risks selective regulation. The purpose of the article is to to reveal the most significant non-decisions in Ukraine’s domestic and foreign affairs, since getting independence, led to essential delay of reforms, the lack of a clear position on the international arena, and internal disintegration of society, contributed to the enhancing of frustration tendencies and resulted in inner social crisis, conflict with Russia and loss of sovereignty over a part of territory: Donetsk and Lugansk regions and Crimea peninsula. As the internal crisis in Ukraine caused tension between European countries and Russia, the EU foreign policy regarding its Eastern neighbors and, particularly, Ukraine is also included into the analysis. Present work evaluates the non-decision as a selective technique of regulating political processes. Such an approach enables to include both reasons and consequences of nondecision into estimating the process of decision-making. In the theoretical aspect, we tried to challenge the key statement that a selective approach to decision-making is designed to ensure the stability of the political system. It is argued that the failure to approve decisions by using manipulative and heresthetic techniques in policy-making can have a destructive influence, and eventually lead to erosion of the political system. The analysis of theoretical developments, institutional arrangements and political practices of preventing decision-making led to a conclusion as follows: i) the comprehensive study of the effects of any political decision must include an analysis of potential scenarios of its non-decision; ii) the functional part of the political system, namely the regulation of social risks, ensures the creation of collective rules and allows entities to act on the stable social expectations, in trying to exclude risk and frustration, which may cause shock-events, from the social life. Thereby, this study aimed to show how selective approach to decision-making, bringing short-term dividends, in long term and systematic use carries serious risks for all involved parties.