Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10346
Назва: Проблеми реалізації свободи слова та свободи діяльності медіа в державах Балтії: відповідність стандартам ЄС
Інші назви: Problems of realization of freedom of speech and freedom of media activity in the Baltic States: compliance with EU standards
Автори: Кокорєв, Олексій Вікторович
Kokorev, Oleksiy Victorovych
Ключові слова: свобода слова
Латвія
свобода діяльності медіа
медіаполітика ЄС
Естонія
Дата публікації: 2020
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Кокорєв О. В. Проблеми реалізації свободи слова та свободи діяльності медіа в державах Балтії: відповідність стандартам ЄС / О. В. Кокорєв // Політикус : наук. журнал. – 2020. – № 4. – С. 93–99.
Короткий огляд (реферат): The article examines the compliance of the Baltic exchange rate (on the example of Estonia and Latvia) with the EU policy in terms of strengthening the stability of freedom of speech and freedom of the media. The purpose of the article is to clarify the main problems in the implementation of freedom of speech and freedom of the media in the Baltic States, to assess the compliance of media policy of these countries with EU standards and values. Opportunities to freely exercise the right to freedom of speech, freedom of the media are positioned as fundamental prerequisites for the functioning of the EU and improving the quality of democracy in the member states, especially in the “young” democracies of the post-totalitarian space. The article proves that the Baltic countries’ task of joining the EU motivated state institutions to strengthen freedom of speech and media independence, but after the completion of European integration procedures there were signs of stagnation and even regression in guaranteeing and protecting freedom of speech and especially media freedom. It is noted that over the last decade, threats to the autonomy and independence of the media have gained momentum. One of the results of the growing defects of democracy is the attempts to actually “seize” the media, as a result of which they fall under the formal or informal control of governments, as well as oligarchs, conservative-nationalist ruling parties, and so on. It is stated that although in the Baltic States these processes are relatively (relative to Hungary, Poland, etc.) slow, but the media landscape here has already acquired the characteristics of variability, problems in the field of media freedom, independence of journalists. Emphasis is placed on the growing risks of media professions, increasing self-censorship of journalists, rising anti-media rhetoric of governments (individual government officials), aggression against journalists by radical, populist political actors, etc. Factors that undermine freedom of speech and freedom of the media are primarily identified: ruling political parties that express a conservative-nationalist course, populism; external factor of Russian propaganda; attempts of interested actors to gain political control over the media, etc. The author argues that despite the current lack of high-profile crimes in the media space of the Baltic States, these countries are not consistent enough in the implementation of EU media policy. У статті вивчається відповідність курсу країн Балтії (на прикладі Естонії та Латвії) політиці ЄС у частині зміцнення стійкості свободи слова та свободи діяльності медіа. Метою статті є з’ясування основних проблем в площині реалізації свободи слова та свободи діяльності медіа в державах Балтії, оцінка відповідності медіаполітики цих держав стандартам та цінностям ЄС. Можливості вільно реалізувати право на свободу слова, свобода діяльності медіа позиційовані як фундаментальні передумови функціонування ЄС та підвищення якості демократії в державах-учасницях, передусім у «молодих» демократіях посттоталітарного простору. У статті доведено, що завдання країн Балтії вступити до ЄС мотивувало державні інститути зміцнювати свободу слова та незалежність медіа, але після завершення євроінтеграційних процедур тут намітилися ознаки стагнації та навіть регресу в площині гарантування та захисту державами свободи слова загалом та свободи діяльності медіа зокрема. Відзначено, що упродовж останнього десятиліття загрози автономії та незалежності медіа набули висхідної динаміки. Одним із результатів наростання дефектів демократії визначено спроби фактичного «захоплення» ЗМІ, в результаті якого вони потрапляють під формальний чи неформальний контроль урядів, а також олігархів, консервативно-націоналістичних правлячих партій тощо. Констатовано, що хоч у державах Балтії названі процеси є порівняно (співвідносно Угорщини, Польщі тощо) повільними, однак медіапейзаж тут уже набув характеристик мінливості, увиразнилися проблеми в площині свободи діяльності ЗМІ, незалежності журналістів. Наголошено на зростанні ризиків медіапрофесій, посиленні самоцензури журналістів, висхідній антимедійній риториці урядів (окремих урядовців), проявах агресії щодо журналістів з боку радикальних, популістських акторів політики тощо. Чинниками, які підривають свободу слова та свободу діяльності медіа, найперше визначено: політику тих правлячих політичних партій, які увиразнюють консервативно- націоналістичний курс, популізм; зовнішній чинник російської пропаганди; спроби зацікавлених áкторів отримати політичний контроль над медіа тощо. Автор доводить, що попри відсутність резонансних злочинів у медіапросторі країн Балтії, ці держави недостатньо послідовні у реалізації медіаполітики ЄС.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10346
Розташовується у зібраннях:2020

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kokoriev.pdf207.9 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.