Трансформація ЗМІ країн Балтії у період відновлення державності

Abstract

The study of the transformation of the media in the Baltic States in the period of change in the political system is actual due to the democratic indicators of Freedom House organization. The grounds of these indicators are related to the policies of the countries in the period of statehood restoration, which set an example for other post-communist states. The aim of the article is to study the transformation of traditional media in the Baltic States during the restoration of statehood. The political science discourse raises issues of post-communist transformations of these countries and adherence to the principles of media freedom. To achieve this aim, historical, analytical and comparative analysis were used, which allowed us to trace the transformation of the press depending on the democratic development of the country. The integration of geopolitical, cultural and historical factors and the technological development of mass communication demonstrates the specific features of the transformation of the media space of the Baltic States after the 1990s, which chose their path even before the collapse of the Soviet Union. These countries are demonstrating a new model of media development that does not correspond to classical press theories, but sets an example for the development and establishment of freedom of speech in other post-communist countries. The political science discourse raises issues of media privatization, discusses the consequences of this process, which negatively and positively contribute to the democratization of society. During the perestroika period, the publications appeared in the Baltic States that disseminated the critical information of the communist regime and ideology. The transformations of the Baltic media are characterized by the following processes: privatization, formation of national media companies, media concentration, and internationalization of the media by Western media corporations. The process of privatization of the media influenced changes in their information policy and contributed to the emergence of new newspapers, television channels, and radio stations. The internationalization of the media by Western media companies allows the local press to receive financial support and move according to the journalistic standards of the democratic press. Liberalization of socio-political life leads to the privatization of the press, which allows the media to seek financial support from investors, advertisers or privatization of the publication. A feature of the Baltic media is their independence from political structures. Актуальність дослідження трансформації ЗМІ країн Балтії у період зміни політичної системи зумовлена демократичними показниками організації Freedom House. Підвалини цих показників пов’язані з політикою країн у період відновлення державності, які постають прикладом для інших посткомуністичних держав. Метою статті є дослідження трансформації традиційних засобів масової інформації у країнах Балтії у період відновлення державності. У політологічному дискурсі піднімаються питання посткомуністичних трансформацій цих країн та дотримання принципів свободи медіа. Для досягнення поставленої мети використовувались історичний, аналітичний та порівняльний аналіз, що дозволило простежити трансформації преси залежно від демократичного розвитку країни. Інтеграція геополітичних культурно- історичних чинників та технологічного розвитку масової комунікації демонструє специфічні особливості трансформації медіапростору країн Балтії після 1990 років, які обрали свій шлях ще до розпаду Радянського Союзу. Ці країни демонструють нову модель розвитку медіа, які не відповідають класичним теоріям преси, але постають прикладом для розвитку та встановлення свободи слова в інших посткомуністичних країнах. У політологічному дискурсі піднімаються питання приватизації медіа, обговорюються наслідки цього процесу, які негативно та позитивно сприяють демократизації суспільства. В країнах Балтії за часів перебудови з’являються видання, які поширюють інформацію критичного характеру щодо комуністичного режиму та ідеології. Трансформаціям ЗМІ країн Балтії притаманні такі процеси: приватизація, формування національних медіа-компаній, концентрація ЗМІ, інтернаціоналізація медіа західними медіакорпораціями. Процес роздержавлення ЗМІ вплинув на зміни їх інформаційної політики та сприяв появі нових газет, телевізійних каналів, радіостанцій. Інтернаціоналізація медіа західними медіа-компаніями дозволяє місцевій пресі отримати фінансову підтримку та рухатись відповідно до журналістських стандартів демократичної преси. Лібералізація соціально- політичного життя призводить до роздержавлення преси, що дозволяє засобам масової інформації шукати фінансову підтримку з боку інвесторів, рекламодавців або приватизації видання. Особливістю медіа країн Балтії є їх незалежність від політичних структур.