Цифровий політичний дискурс України та географія політичних текстів у 2019 р.

Abstract

Цифрова культура має потенціал до кардинальної зміни просторових меж цифрового політичного дискурсу окремої держави. Проте цифрові технології можуть не поліпшувати, а навіть погіршувати ситуацію, збільшуючи диспропорцію у репрезентації деяких країн та територій, їхніх політичних лідерів та інститутів. Отже, існує потреба відстежити логіку репрезентації топосу в межах цифрового політичного дискурсу на прикладі України, яка демонструє євроінтеграційні наміри та протистоїть російській гібридній агресії, залучаючи на свою підтримку світові інституції та лідерів. Для того щоб змоделювати топос у цифровому політичному дискурсі України, було взято період 2019 р. Матеріалом дослідження став сайт «Української правди». За допомогою програм, написаних мовою Python, було зібрано та проаналізовано понад 21 тис заголовків з архіву видання за 2019 р. У цифровому політичному дискурсі України за 2019 р. спостерігаємо диспропорцію у відображенні різних країн: залежно від статусу, впливу і зовнішньої загрози. Тим не менше можемо відстежувати коливання уваги до деяких країн залежно від політичної ситуації в Україні. Знаходимо два рівні репрезентації топосу у цифровому політичному дискурсі: на рівні співвідношення політичних суб’єктів та інститутів та на рівні згадок країн, територій та міст. Найбільшу увагу приділяють лідерам США та РФ. Знаходимо також зв’язок між зростанням уваги до РФ (країни і лідера) та передвиборчою кампанією/виборами в Україні. Натомість у міжвиборчий період зростає увага до США (країни і лідера). Щодо міжнародних політичних інститутів (ООН, НАТО, ОБСЄ) увага до них висока незалежно від подій у країні. Фактично це може свідчити про намагання персоніфікувати агресію (Путін), але протиставити їй міжнародні інституції як певну консолідовану світову систему. Закони конструювання політичної географії або ж, ширше, світопорядку у цифровому політичному дискурсі України не змінилися від часів доцифрового етапу. Він так само є ієрархічним, в якому наша країна розташовується поміж двох сил: РФ та США (на рівні політичних суб’єктів та країн/територій) та світової спільноти, репрезентованої НАТО, ООН, ОБСЄ, і Кремлем. A radical change of a state’s political discourse’ spatial boundaries is possible in the digital culture. However, the technologies may even make matters worse. And, disproportion between some countries and territories, its’ leaders and institutions may increase. Thus, there is a need to discover, topos representation within digital political discourse of a state. For this research, Ukraine is a proper example. The country demonstrates Euro integrative intentions and resists Russian aggression, asking international community for support. To model the topos within Ukrainian digital political discourse, political texts of 2019 from a news site Ukrayins’ka Pravda were used. With Python programs, more than 21 thousand headlines were collected and processed. In Ukrainian digital political discourse the disproportion in different countries representation is seen, and a state’s status, influence and a possibility of an external threat are the reasons. However, attention fluctuation is observed, which depends on Ukrainian political situation. There are two levels of the topos representation in the digital political discourse: political subjects and institutions interrelation and countries, cities and territories mentions. The USA and Russia’s leaders get a majority of mentions. The connection between attention to Russia (the state and the leader) and periods of pre-election campaign / elections is considered, whereas afterwards the attention to the USA (the state and the leader) is increased. The attention to international institutions (UN, NATO, OSCE) is high and permanent. Thus, the aggression is personified (Putin), however, international institutions are used as a consolidated opposition. Thus, the principles of political geography construction and world order in Ukrainian digital political discourse hasn’t been changing since pre-digital stage. The order is hierarchical, and Ukraine is placed between two powers: Russia and the USA (on the level of political subjects and countries) and international community, which is represented with NATO, OSCE, UN, and Kremlin.