Формування негативного образу НАТО: радянська пропаганда та пострадянська риторика

Abstract

В умовах воєнно-політичних викликів, які стоять сьогодні перед Україною, ще більш актуальним є процес її інтеграції до регіональних систем колективної безпеки, зокрема таких як НАТО. Водночас наближення України до Організації Північноатлантичного договору наштовхується на опір Російської Федерації, яка до цього часу вважає Україну своєю сферою впливу. Щоб унеможливити або ж уповільнити вступ України до Альянсу в Росії розгорнуто масштабну дезінформаційну кампанію, метою якої є дискредитація блоку в очах його потенційних союзників. Така діяльність створює в українців викривлене уявлення про НАТО, внаслідок чого підтримка нашими співвітчизниками вступу України до НАТО ледь сягає 51%. Саме тому запропоновану статтю присвячено аналізу інструментів формування негативного образу НАТО в часи існування СРСР і сучасній Російській Федерації. Завдяки методам аналізу, синтезу, контент-аналізу, порівняння, аналогії, ретроспективному методу та іншим спеціальним методам авторові вдалося охарактеризувати основні категорії інформаційних ресурсів, які використовувалися з метою антинатівської пропаганди в часи СРСР, і прослідкувати зміни в цій площині на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства в Російській Федерації. Показано, що слова-ярлики, які формують негативний образ НАТО, з часу розпаду СРСР зазнали деяких змін, але здебільшого відбивають радянську риторику. При цьому зауважено, що сучасна російська пропаганда по дискредитації НАТО значно розширила власний інструментарій впливу на масову свідомість в умовах постмодернізму та розвитку сучасних інформаційних технологій, зокрема за рахунок таких соціальних мереж як Вконтакте та YouTube. Оскільки сучасний російський та частково український інфо-медійний простір містить велику кількість публікацій і дописів з антинатівською риторикою, то статтю можна розглядати з точки зору визначення пріоритетних напрямів для наукових розвідок, які є малодослідженими й потребують детальнішого вивчення. In terms of political and military challenges facing Ukraine today, the process of its integration into regional collective security systems, such as NATO, seems even more urgent. At the same time, accession of Ukraine to the North Atlantic Treaty Organization encounters resistance on the part of the Russian Federation, which still regards Ukraine as its sphere of influence. In order to prevent or slow down Ukraine’s accession to the Alliance in Russia a large-scale misinformation campaign was launched to discredit the block in the eyes of its potential allies. Such activity creates a skewed view of NATO among Ukrainians, resulting in support for our compatriots of Ukraine’s accession to NATO is barely 51%. That is why the proposed article is devoted to the analysis of the formation instruments of the NATO’s negative image in the existence time of the USSR and the modern Russian Federation. Due to the methods of analysis, synthesis, content analysis, comparison, analogy, retrospective method, and other special methods, we were able to characterize the main categories of information resources that were used for the purpose of anti-NATO propaganda during the Soviet era and to trace changes in this area in the modern stage of information society development in the Russian Federation. It is shown that the word-labels that form NATO’s negative image since the collapse of the USSR have undergone some changes, but at the same time to a certain extent reflect the Soviet rhetoric. It is noted that modern Russian propaganda on NATO discredit has significantly expanded its own toolkit for influence on mass consciousness in postmodern conditions and the development of modern information technologies, in particular through social networks such as VKontakte and YouTube. As the modern Russian, and partly Ukrainian, media space contains a large number of publications and posts with anti-NATO rhetoric, the article can be viewed in terms of identifying priority areas for research that are unexplored and require more detailed study.