Теорія систем, семіотика та методологічна специфіка гуманітарних наук

Abstract

На прикладі зіставлення деяких аспектів теорії систем та семіотики показано, що гуманітарні науки відрізняються від природничих наук не стільки по предмету дослідження скільки по методологічним передумовам. Для семіотики, у цілому, на відміну від теорії систем, важливо не тільки те що і як досліджується, але й те хто і як проводить дослідження. Тобто, у синтаксичному та семантичному аспектах семіотика та теорія систем відповідні одне одному, але вони не відповідні у прагматичному аспекті. Можна припустити, що у подібних відношеннях знаходяться природничі та гуманітарні науки. На примере сравнения некоторых аспектов теории систем и семиотики показано, что гуманитарные науки отличаются от естественных наук не столько по предмету исследования, сколько по методологическим предпосылкам. Для семиотики, в ее полноте, в отличие от теории систем, важно не только то что и как изучается, но и то кто и как проводит исследование. То есть по синтаксическим и семантическим аспектам семиотика и теория систем относительно сопоставимы друг с другом, но они несопоставимы по прагматическим аспектам. Можно предположить, что такие отношения наличествуют между естественными и гуманитарными науками. Using the comparing of some aspects of systems theory and semiotics as a model resembling relations between the humanities and the sciences it is shown that they are differentiated more by methodological assumptions than by an object of investigation. Unlike systems theory, for semiotics as a whole it is crucial not only what and how of researching but also who and how is doing it. It follows that systems theory and semiotics are semantically and syntactically commensurable andpragmatically incommensurable. Supposedly relations between the humanities and the sciences are alike.