Функциональная значимость идеала в архитектонике самоидентичности

Abstract

Самоидентификация – уподобление, установление тождества (с социумом и с собой), осознание себя как подобного другим, в результате которого складывается представление о себе как о самотождественной, цельной и уникальной личности, т.е. формируется самоидентичность. Самоидентификация – динамический процесс, имеющий ярко выраженное темпоральное измерение различных компонентов становления и развития личности, постоянно сравнивающей свой прежний, настоящий и желаемый социальный статус. Следовательно, в процессе самоидентификации человек не только определяет личные свойства, которыми он обладает (актуальное «Я»), но и качества которые могли бы в нем быть при определенных обстоятельствах (потенциальное «Я»). Проективность, «футуристичность» являются побудительной силой к созданию образа совершенства или идеального образа, на который ориентируется человек в своей деятельности. Эта нацеленность на будущее характерна и для идеала. В этой точке «потенциальности» и пересекаются самоидентичность личности и идеал, как совершенный образ. Самоідентифікація– уподібнення, встановлення тотожності (з соціумом і з собою), усвідомлення себе як подібного до інших, у результаті чого складається уявлення про себе як про самототожну, цільну і унікальнуособистість, тобто формується самоідентичність. Самоідентифікація – динамічний процес, що має яскраво виражене темпоральне вимірювання різних компонентів становлення і розвитку особистості, яка постійно порівнює свій колишній, справжній і бажаний соціальний статус. Отже, в процесі самоідентифікаціїлюдина не тільки визначає особисті властивості, якими вона (актуальне «Я»), але і якості які могли б у неї бути за певних обставин (потенційне «Я»). Проективність, «футуристичність» є спонукальною силою щодо створення образу досконалості або довершеного образу, на який орієнтується людина в своїй діяльності. Ця націленість на майбутнє характерна і для ідеалу. У цій точці «потенційності» і перетинаються самоідентичність особистості і ідеал, як досконалий образ. Self-identification– assimilation (likening), an establishment of the identity (with society and with oneself), awareness of the self assimilartoothers.Self-identity, viewofhimself as self-identical, integral and unique personality is formed, as a resultof self- identification.Self-identificationis a dynamicprocess, which has a pronounced temporal dimension of the various components of the personality formation and development. In this process the personality constantly compares his former, current anddesiredsocialstatus.Therefore, intheprocess of self-identification person not only determines the private properties which he possesses (actual Self), but properties which would be under certaincircumstances (potentialSelf). Projectivityand "futuristic" are the driving force to the image of perfection or an ideal image, which people focus on in their activities. This focus on the future is characteristic of an ideal. At this point of "potentiality", the self-identity of the personality and the ideal intersected, as a perfect image.