Теоретичні підходи та реалізація «східної політики» Польщі в сучасному вимірі

Abstract

Ця робота присвячена вивченню Східного партнерства ЄС як важливого виміру реалізації східної політики Республіки Польща з урахуванням актуальних трендів трансформації міжнародного середовища в Центральній та Східній Європі. Актуальність роботи продиктована потребами поглибленого вивчення перспектив «Східногопартнерства» ЄС і можливостей Польщі під час його реалізації. Проблематика актуалізується також необхідністю (пере)осмислення сучасної польської східної політики й окреслення потенційних сценаріїв її втілення. Дослідження «Східного партнерства» в зовнішній політиці Польщі з перспектив України є важливим, передусім, через доцільність «перезавантажити» сучасні відносини Києва та Варшави, а також з огляду на практичні потреби розвитку якісної лінії зовнішньополітичної поведінки української держави в умовах зближення з ЄС. Задля повноцінного аналізу вибраної тематики ми розглянули теоретичні підходи до формування концепції цього зовнішньополітичного напрямку. Так, виділяють прихильників Realpolitik, пілсудчиків і народних демократів («ендеків»). На сучасному етапі практична реалізація «східної політики» здійснюється більшою мірою за ідейною лінією пілсудчиків. У статті розглянули поточний стан реалізації «східної політики» Польщі на прикладі найважливіших держав цього регіону, які також є членами «Східного партнерства»: України, Білорусі, Молдови, Грузії, Азербайджану. Проаналізувавши наявні дані, ми дійшли висновку, що на сучасну польську активність у регіоні, охопленому «Східним партнерством», а також пов’язану з нею діяльність Польщі як у рамках ЄС, так і щодо РФ впливає поєднання декількох тенденцій і процесів. Вони проявляються всередині Польщі (політичні, демографічні, культурні), всередині ЄС (політичні й економічні), в диференціації ставлення до Брюсселя з боку суспільств, охоплених СП, а також у зовнішньому вимірі російсько-української війни. Найбільшими загрозами на шляху реалізації східного вектору політики є інституційна та економічна слабкість країн, на яких спрямована ця політика, а також постійна економічна, політична, інформаційна загроза зі сторони Російської Федерації. Для якісного дослідження нами було використано такі методи як: системний, діалектичний, прогнозування, аналіз.