Формування культури здоров’я студентської молоді в умовах вищого навчального закладу

Abstract

В умовах загострення оздоровчих і демографічних проблем суспільства виникає нагальна потреба формування культури здоров’я як підґрунтя для дотримання правил і норм здорового способу життя, збереження і зміцнення здоров’я. Метою статті є обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов та засобів формування культури здоров’я студентів. У статті розглянуто стан розробленості цієї проблеми з погляду педагогічної сфери, сформульовано дефініцію поняття «культура здоров’я особистості», конкретизовано її складові, визначено критерії та показники діагностики рівня сформованості культури здоров’я студентів, розкрито ключові компоненти програми оцінювання та деякі методичні аспекти формування культури здоров’я студентів, наведено результати педагогічного експерименту. Діагностика рівня сформованості культури здоров’я студента передбачала оцінювання її складових: культури харчування, фізичної культури, культури ендоекології, культури психоемоційної активності, фізіологічної культури, інтелектуальної, соціально-комунікативної, культури моральності й духовності. Процедура вимірювання сформованості складових культури здоров’я передбачала їх оцінювання за двома критеріями: володіння теоретичними знаннями та практичними уміннями. З’ясовано, що процес формування культури здоров’я студентів пов’язаний із реалізацію педагогічних умов, а саме: вдосконалення когнітивного компонента та опанування знань валеологічного змісту; залучення студентів до оздоровчої діяльності; створення відповідного професійно-педагогічного освітнього середовища. Доведено, що процес формування культури здоров’я студента детермінований індивідуальними психічними, фізіологічними, віковими характеристиками, власним досвідом та знаннями, і реалізується завдяки активній здоров’ятворчий діяльності студентів; культура здоров’я є динамічним утворенням, яке вимагає постійного розвитку і нового змістовного наповнення. In the conditions of aggravation of health and demographic problems of the modern society there is an urgent need to form a culture of health as a basis for observance of rules and norms of a healthy lifestyle, preservation and strengthening of health. The purpose of the article is to substantiate and experimentally verify the effectiveness of pedagogical conditions and means of forming the health culture of students. Methods of research: theoretical: analysis, synthesis, comparison, modeling; empirical: pedagogical observation, questioning, interviewing, testing, methods of mathematical statistics. It has been found that the process of students’ health culture formation is connected with the implementation of pedagogical conditions, namely: improvement of the cognitive component and the acquisition of knowledge of valeological content; involvement of students in health activities; creation of the appropriate professional-pedagogical educational environment. The verification of the suggested conditions has been conducted on a sample of 112 university students. The diagnosis of the level of maturity of students’ health culture involved the evaluation of its components: culture of nutrition, physical culture, culture of endoecology, culture of psychoemotional activity, physiological culture, intellectual, social and communicative, culture of morality and spirituality. The procedure for assessing the maturity of the components of health culture involves evaluating them according to two criteria: the possession of theoretical knowledge and practical skills. According to the results of the pedagogical experiment it has been proved that the offered pedagogical conditions do contribute to the formation of young people’s health culture.