Manipulative Influence Application in Work by Research-Pedagogical Staff

Abstract

The purpose of the research is to analyze the results of the study of manipulative techniques application by school teachers, principals and university teachers in their work; searching for correlations between psychodynamic manifestations of the temperament of teachers and peculiarities of manipulations use. The following research methods were used in the study: Bant’s Scale of Manipulation Approach techniques, S. Bartchenko’s “Personality Orientation in Communication” Scale and V. Rusalova’s “Questionnaire of the Structure of Temperament”. On the basis of the results obtained, it has been determined that all the respondents use manipulating strategies in their work. The indicators vary from the average level to high. It has been found that school principals are characterized by the high level of manipulations application as distinct from university teachers. In the process of pedagogical interaction, university teachers are oriented mainly to equal communication, mutual understanding and communicative cooperation. There is a relationship between communicative authoritarianism and the manipulative influences of educators. Also, there are statistically significant relationships between social flexibility and the use of manipulative actions. Taking this into account, four types of pedagogical workers have been distinguished (“Indifferent”, “Conformal”, “Dialogical” and “Authoritarian”). One of the main tasks of training future educators is the formation of their skills according to the “Dialogical” type. The realization of this task is considered by means of the introduction of the principles of humanization and fundamentalization into the educational space of a higher educational establishment. Актуальність теми зумовлена поширенням тенденції вживання деструктивних технологій маніпулятивного впливу у різних сферах соціальної взаємодії. Особливо гостро проблема деструктивних маніпуляцій постає в освітній сфері, де використання педагогами макіавеллістичних технік негативно позначається як на процесі гуманізації освітнього простору загалом, так і на формуванні особистості нового часу зокрема. Мета статті полягає у досліджені зв’язків між психодинамічними проявами темпераменту та схильністю до маніпулювання у науково-педагогічних працівників. Також важливим для авторів було осмислення принципів гуманізації освіти у контексті переходу від педагогіки авторитарності до педагогіки конструктивного маніпулювання. Діагностичні вимірювання здійснювалися у вимірювальній системі Q-даних (методики «Шкала маніпулятивного ставлення» Банта, «Спрямованість особистості у спілкуванні» С. Братченка та «Опитувальник структури темпераменту» В. Русалова). На підставі отриманих результатів визначено, що усі категорії досліджуваних запобігають до маніпуляцій, такі дії виражені у них на середньому рівні з тенденцією до високих, при цьому найменше маніпулюють викладачі університетів, більш за всіх – директори. У процесі педагогічної взаємодії викладачі орієнтуються переважно на рівноправне спілкування, взаєморозуміння та комунікативну співпрацю, авторитаризм у спілкуванні найчастіше спостерігається у директорів. Існують зв’язки між комунікативним авторитаризмом та маніпулятивними впливами педагогів. Також встановлено статистично значущі зв’язки між маніпулятивним ставленням науково-педагогічних працівників та соціальною ергічністю; маніпулятивним ставленням та соціальною пластичністю і темпом. Тобто маніпулятивні тенденції педагогів взаємопов’язані з цими психодинамічними проявами темпереманту. З урахуванням цього виокремлено чотири типи педагогічних працівників за ознаками використання технік маніпулятивного впливу: «Індиферентні», «Конформні», «Діалогічні» та «Авторитарні». Викладачі вищої школи пішли на крок вперед на шляху гуманізації освітнього простору, проте відлуння авторитарної системи середньої освіти гальмує процес підготовки майбутніх спеціалістів у контексті гуманістичної моделі нового типу. У зв’язку з цим виникає проблема неперервності гуманістично зорієнтованого освітнього середовища. Одним із пріоритетних завдань підготовки майбутніх педагогів є формування у них навичок педагогів типу «Діалогічні». Реалізація цього завдання вбачається через упровадження в освітній простір вищого навчального закладу принципів гуманітаризації, фундаменталізації та гуманізації.