Pedagogy Students’ Professional Competence Formation

Abstract

The paper deals with the ways of future teacher’ professional competence formation, which is of the key importance in the complex integrative structure of teaching activity. In teaching practice, the issue of forming professional competence of a future teacher is actualized as a structural component of the general educational paradigm, the main purpose of which is the formation of a future specialist’ ability for independent designing and creative solution of professional tasks under various conditions. The following basic criteria for the formation of professional competence of future teachers have been distinguished: motivational (motives, interests, values orientations, guidelines, needs); cognitiveknowledge (knowledge, intelligence, erudition); operational (skills, ways of activity, professional-significant personal qualities: tolerance, empathy, flexibility of thinking, volitional sphere); creative (planning, forecasting, designing, creative activity); reflexive (self-consciousness, assessment, self-esteem, reflection), which are interconnected. The maturity of professional competence of future specialists is distinguished according to the following levels: high (creative), sufficient (normative), average (imitative), low (indifferent). The experimental technique of future teachers’ professional competence formation is presented in the paper, whose efficiency has been proved involving 317 students. Статтю присвячено проблемі формування професійної компетентності майбутніх учителів, яка в складній інтегративній структурі педагогічної діяльності є ключовою. Визначено основні критерії сформованості професійної компетентності майбутнього педагога: ціннісно-мотиваційний (мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, настанови, потреби); когнітивно-знаннєвий (знання, інтелект, ерудиція); операційно-технологічний (уміння, навички, способи діяльності, професійно-значущі особистісні якості: толерантність, емпатія, гнучкість мислення, вольова сфера); самостійно-творчий (планування, прогнозування, проектування, пошуково-творча діяльність); рефлексивно-оцінювальний (самосвідомість, оцінка, самооцінка, рефлексія), що тісно взаємопов’язані й взаємозумовлюють один одного. Визначено рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців, а саме: високий (творчий), достатній (нормативний), середній (наслідувальний), низький (індиферентний). Педагогічними умовами у рамках запропонованої системи формування професійної компетентності виявлено: створення творчого середовища на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого та розвивального навчання; індивідуальнодиференційований та варіативний підходи, які є такою організацією педагогічного впливу, що передбачає урахування індивідуальних особливостей, діагностику особистісно-типологічних характеристик і здібностей студентів, упровадження інноваційних технологій, завдань різної складності; пріоритет самостійної практичної діяльності, яка є рушійною силою в процесі формування професійних компетенцій і набуття досвіду студентами; поетапне засвоєння студентами теоретичного й практичного навчального матеріалу, що надає можливість поступово ускладнювати й розв’язувати завдання, спрямовані на формування окреслених компонентів професійної компетентності майбутніх фахівців. Основними методами розвитку виокремлених структурних компонентів професійної компетентності майбутніх педагогів виявлено: метод аналізу, метод аналогій, метод проектів, які позитивно впливають на формування професійних компетенцій, сприяють вдосконаленню ціннісно-особистісної сфери майбутніх фахівців (здатності до емоційного співпереживання, емпатії, співдії, взаємодопомоги, творчого спілкування, рефлексії). Формувальна робота здійснювалася упродовж трьох етапів: ціннісно-орієнтаційного, творчодіяльнісного, творчо-репрезентативного. Наприкінці кожного з них здійснювалися діагностичні зрізи: творчі завдання, комплексні тести, опрацьовувалися результати різних форм звітностей студентів (колоквіуми, заліки, екзамени, самостійна робота). Ефективність визначеної організаційно-методичної системи перевірялась шляхом проведення до і після формувального експерименту контрольних діагностичних зрізів, які дали можливість простежити динаміку рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої організаційно-методичної системи. Підсумкова діагностика свідчить про якісну динаміку рівнів сформованості професійної компетентності у студентів експериментальної групи порівняно із показниками студентів контрольної групи