Інтеркультурологічна компетенція фахівця з міжнародної економіки: параметр здатності до дипломатії

Abstract

У статті висвітлено окремі аспекти проблеми підготовки конкурентоздатних фахівців з міжнародної економіки. Доведено правомірність осмислювати здатність бакалаврів економіки до соціальної дипломатії, що є важливим чинником результативної професійної підготовленості. Розставлено пріоритети на конструктивних можливостях найбільш визнаних у професійній педагогіці наукових підходах, а також на інноваційному досвіді вищих шкіл щодо становлення у студентів інтеркультурологічної компетенції. Здатність майбутнього фахівця з міжнародної економіки до міжкультурного діалогу є важливим маркером їхнього успіху в професії, у тому числі й за параметром вияву в ній підготовленості до дипломатичних відносин із суб’єктами професійної діяльності. У статті деталізовано ресурси освітнього процесу закладу вищої освіти як важливого чиннику особистісно-професійного становлення фахівця, якому притаманна суттєва іміджева ознака – здатність до дипломатії. Констатовано прогресивний потенціал тренінгів з інноваційного навчання, проектної діяльності, діалогічних форм опанування професійних функцій майбутніми фахівцями з міжнародної економіки в аспекті становлення здатності до дипломатії як особистісно-професійної якості. The article highlights some aspects of the problem related to the training of competitive specialists in international economics. The comprehension of the bachelors’ social diplomatic ability (of those who major in Economics) has been proved to be rightful, the designated ability being the main indicator of their resultative professional training (proficiency). The resources of the educational process at a higher educational establishment as a main factor of the specialist’s personality-oriented and professional development, which has a significant image characteristic (that is the diplomatic ability), have been detailed. A productive professional training of a specialist in international economics proved to be opportune, which determines the increased interest of researchers to the resources of the educational process at higher educational establishments where the main stage of becoming a competitive specialist is actualized.