Онтопсихологічні аспекти художньої комунікації в контексті парадигмальних змін у системі сучасної мистецької освіти

Abstract

У статті актуалізовано проблему підвищення якості підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін у контексті парадигмальних змін у системі сучасної мистецької освіти. На основі використання методів теоретичного аналізу, узагальнення, абстрагування з’ясовано стан дослідженості наукової проблеми, виокремлено світоглядні позиції дослідників, пов'язані з онтологічним змістом мистецького спілкування. Розглянуто наукові концептуальні напрями визначення сутності феноменів «художня комунікація», «онтологічні аспекти буття» у контексті: філософських концепцій (М. Бахтін, М. Бубер, М. Каган, В. Франкл та ін.), онтологічних умов комунікації в герменевтичній парадигмі (Г. Гадамер, П. Рикер); онтологічних ідей філософів екзистенціалістів, представників гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс, Р. Мей), теоретичних концепцій онтологічного виміру «буття» суб’єктів художньо-освітнього процесу (Н. Гуральник, О. Єременко, О. Михайличенко, О. Олексюк, В. Орлов, Г. Падалка, О. Реброва, О. Рудницька, В. Федоришин, О. Щолокова та ін). Використано метод синтезу, що уможливив помірковане формулювання авторської дефініції. Представлено феноменологію комунікації в художньо-освітній проекції як вектору гуманістичної спрямованості суб’єктів взаємодії з мистецтвом на усвідомлення і корекцію власного суб’єктивного розвитку. Акцентовано увагу на впровадженні екзистенційно-рефлексивного підходу, що уможливлює досягнення узгодженості онтологічних позицій викладача і студента у процесі спілкування з мистецтвом. Обґрунтовано авторську позицію, згідно з якою комунікація детермінована глибинним онтопсихологічним зв'язком двох особистостей, зорієнтованих на зустріч з іншим буттям і передбачає досягнення між ними духовної єдності у сумісній творчості. The article is devoted to the problem of improving the quality of the training aimed at future teachers of Art disciplines in the context of paradigmatic changes within the system of modern art education. Based on the methods of theoretical analysis, generalization and abstraction, the state of research of the scientific problem has been clarified; the viewpoints of some researchers in this regard have been determined and connected with the ontological content of artistic communication. There have been considered scientific conceptual directions for defining the essence of the “artistic communication” and “ontological aspects of being” phenomena in the context of: philosophical concepts (M. Bakhtin, M. Buber, M. Kahan, V. Frankl et al.), ontological conditions of communication in the hermeneutic paradigm (H.-G. Gadamer, P. Ricoeur); ontological ideas of the philosophers-existentialists, representatives of humanistic psychology (A. Maslow, K. Rogers, R. May), theoretical concepts of the ontological dimension of the “being” intended for the subjects of the artistic and educational process (N. Huralniuk, O. Yeremenko, O. Mykhailychenko, O. Oleksiuk, V. Orlov, G. Padalka, O. Rebrova, O. Rudnytska, V. Fedoryshyn, O. Shcholokova et al). The synthesis method enabled us to make a deliberate formulation of the author’s definition. The phenomenology of communication in the artistic and educational projection as a vector of humanistic orientation of the subjects of interaction with an art to the awareness and correction of their own subjective development has been presented. The author emphasizes the implementation of the existence-centred and reflexive approach, which makes it possible to achieve coherence between ontological positions of the teacher and the student in the process of communicating with arts. The author’s position, according to which communication is determined by the deep onto-psychological connection between two individuals oriented to meeting the other type of existence and involves the achievement of a spiritual unity between them in the joint work, has been grounded.