Особливості діагностики фасилятивності

Abstract

У статті наведено узагальнення відомостей щодо існуючих методів діагностики різних аспектів фасилятивності та протилежної їй якості - інгібітності. Встановлено, що фасилятивність вивчалась за допомогою ситуативного тесту «співбесіда»; набору задач відкритого типу; розв’язання проблемних ситуацій; самооціночних тест-опитувальників або ж за допомогою експертної оцінки, а також шляхом діагностики вираженості інших особистісних якостей та установок; спостереження певних ознак фасилітації чи інгібіції та ін. Окреслено переваги та недоліки означених методів, описано специфіку ситуацій, що спонукає до застосування певних методів, а також особливості результатів, які можна отримати.. The article presents generalized data on existing methods and techniques for diagnosing various aspects of the facilitative ability and its opposite quality – the inhibiting ability. It has been established that the facilitative ability was studied with the help of the situational test "interview"; a set of open type tasks; problem solving; self-assessment questionnaires; measuring the reaction time to determine the dominant trends in one’s behavior (focus on oneself or on others); expert evaluation; through the estimation of one’s own facilitative ability level by placing oneself on the graphic scale, or diagnosing the manifestation of other personal qualities and attitudes; observation of certain features of facilitation or inhibition, and so on.