Психологічна динаміка розгортання рефлексивних процесів у модульно- розвивальному освітньому циклі

Abstract

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальному вивченню психологічних особливостей функціонування рефлексивних процесів у школярів за модульно-розвивального освітнього циклу. У роботі конкретизовано наукові уявлення про сутність рефлексії як інтегрально-синергійного явища психіки; розглянуто рефлексію як специфічну психічну реальність, котра синтезує у собі основні риси базових компонентів психіки, щонайперше таких, як «здатність – процес – стан – властивість». Теоретично визначено та експериментально виявлено особливості рефлексивної діяльності учнів на різних періодах інноваційного модульно-розвивального освітнього циклу, висвітлено циклічну домінантність функціонування інтелектуальної, особистісної, смислової рефлексій і виявлено динаміку нарощування та ускладнення рефлексивних процесів у загальній структурі навчального модуля, починаючи від інформаційно-пізнавального і завершуючи духовно-креативним періодом інноваційного навчання. Отримані експериментальні результати показали наявність кількісних і якісних відмінностей у розвитку рефлексивності школярів 13-18 років інноваційної та традиційної форм навчання, що зумовлено особливостями організації навчального процесу, передусім його цілями, змістом, формами, технологіями, методами і засобами. The dissertation is dedicated to theoretical basing and experimental study of psychological peculiarities of pupils’ reflexive processes functioning in conditions of module-developing educational cycle. Scientific idea about the essence of reflection as an integral synergetic phenomenon of mind is rendered concrete in this work; reflection is regarded as specific psychological reality, which synthesizes in itself the main features of psychic basic components, first of all such as “ability – process – state – behaviour“. Peculiarities of pupils’ reflective activity within different periods of innovation module- developing cycle are theoretically defined and experimentally determined; intellectual reflectivity is developing in the first period, personal reflectivity is developing in the second period and notional reflectivity is developing in the third period of module-developing education. The experimental results obtained showed the presence of quantitative and qualitative differences in reflectivity development of 13-18 aged pupils in conditions of innovation and traditional forms of teaching. These differences are conditioned by peculiarities of teaching process organization, first of all by aims, content, forms, technologies, methods and aids of teaching process.