Європейська ідентичність україни: від політичного вибору до онтологічної рефлексії

Abstract

Європейський вибір України у своїй суті є актом онтологічного повернення до власної національної ідентичності, яка корінням сягає понад тисячолітнього історичного шляху. Тривалий час українське суспільство перебувало в стані штучної відірваності від європейського цивілізаційного простору, що призвело до глибокої «кризи ідентичності» та системної кризи суспільства. Процес європеїзації сьогодні постає не як зовнішнє запозичення, а як відродження культурного архетипу, що був пригнічений у радянську добу. Філософське осмислення цього шляху передбачає перехід від «іншування», коли Європа сприймалася як щось далеке або вороже, до усвідомлення її як рідного, під яким Україна реалізує свою суверенність. Таким чином, інтеграція стає засобом подолання ментальної ізоляції та відновлення органічності національної історії, де європейськість та українськість є взаємодоповнювальними категоріями.