Культурні хаби як інструмент розвитку громади в системі соціокультурного менеджменту

Abstract

Сучасні трансформації суспільства, процеси децентралізації та розвиток креативної економіки зумовлюють зростання ролі локальних ініціатив у соціокультурному розвитку територіальних громад. У цьому контексті культурні хаби виступають одним із найефективніших інструментів оновлення міського та громадського середовища, поєднуючи культурну, освітню, соціальну та економічну функції. Культурний хаб можна визначити як багатофункціональний відкритий простір, що створює умови для взаємодії митців, громадян, освітніх ініціатив, бізнесу та місцевої влади. На відміну від традиційних культурних установ, таких як будинки культури чи музеї, хаби орієнтовані не лише на споживання культурного продукту, а й на його створення, співтворчість та розвиток локальних спільнот [1; 2]. У системі соціокультурного менеджменту культурні хаби виконують низку ключових функцій: культурну (організація подій, виставок, концертів), соціальну (інтеграція різних груп населення, зокрема молоді, переселенців, людей з інвалідністю), освітню (неформальна освіта, тренінги, лекції), економічну (підтримка креативних індустрій, стартапів) та урбаністичну (ревіталізація занедбаних міських просторів) [8].