Теоретичні засади формування громадянської компетентності учнів у процесі вивчення історії

Abstract

У статті розглянуто проблему формування громадянської компетентності учнів у контексті сучасних суспільно-політичних трансформацій і оновлення змісту шкільної історичної освіти. У процесі дослідження були використанні методи аналізу, порівняння, узагальнення педагогічної теорії та освітньої практики формування громадянської компетентності. На основі аналізу науково-педагогічних джерел і досвіду професійно-педагогічної діяльності уточнено зміст поняття «громадянська компетентність» як інтегрованої здатності особи відповідально реалізовувати права й обов’язки для розвитку демократичного суспільства, що ґрунтується на поєднанні когнітивного, операційного, аксіологічного й емоційно-мотиваційного компонентів. У процесі дослідження з’ясовано, що шкільний курс історії має значний потенціал інтегрованого формування громадянської компетентності через засвоєння культурно-історичної спадщини, усвідомлення ролі мови та символічних практик у конструюванні колективної ідентичності, розвиток критичного мислення, медіаграмотності та навичок демократичної участі. The article considers the problem of forming students’ civic competence in the context of modern socio- political transformations and updating the content of school history education. The study used methods

of analysis, comparison, generalization of pedagogical theory and educational practice of forming civic competence. Based on the analysis of scientific and pedagogical sources and experience of professional and pedagogical activity, the content of the concept of “civic competence” was clarified as an integrated ability of a person to responsibly exercise rights and obligations for the development of a democratic society, which is based on a combination of cognitive, operational, axiological and emotional-motivational components. The study found that the school history course has significant potential for the integrated formation of civic competence through the assimilation of cultural and historical heritage, awareness of the role of language and symbolic practices in constructing collective identity, development of critical thinking, media literacy and skills of democratic participation.