Вільна комунікація як альтернатива проявам агресіі у соціальних мережах: філософсько-правовий аспект

Abstract

У статті здійснено філософсько-правовий аналіз феномену вільної комунікації як альтернативи проявам агресії у соціальних мережах в умовах цифрової трансформації публічного простору. Актуальність дослідження зумовлена зростанням рівня вербальної агресії, мови ворожнечі та конфліктної риторики в онлайн-середовищі, що негативно впливає на якість суспільного діалогу, порушує принципи людської гідності та створює загрози для реалізації свободи слова як фундаментальної демократичної цінності. Соціальні мережі розглядаються як особливий комунікативний простір, у якому поєднуються елементи приватної та публічної взаємодії, а кожне висловлювання потенційно набуває суспільного значення та правових наслідків. У межах дослідження обґрунтовується теза, що агресія в цифровій комунікації має не лише індивідуально-психологічний, а й структурний характер, зумовлений логікою функціонування соціальних платформ, деперсоналізацією спілкування та зниженням рівня відповідальності за слово. З філософської точки зору така агресія інтерпретується як прояв кризи діалогу та дефіциту комунікативної культури, за якої інший перестає сприйматися як рівноправний суб’єкт взаємодії. У правовому вимірі акцентується увага на складності забезпечення балансу між свободою вираження поглядів і необхідністю захисту прав та свобод інших осіб від агресивних форм мовлення. Особливу увагу приділено концепції вільної комунікації, яка осмислюється не як абсолютна свобода будь-якого висловлювання, а як ціннісно зорієнтований процес, заснований на повазі до людської гідності, взаємному визнанні та готовності до аргументованого діалогу. Доводиться, що саме вільна комунікація, доповнена етичним і правовим вимірами відповідальності, здатна виконувати превентивну функцію щодо агресії у соціальних мережах, не вдаючись до надмірного обмеження свободи слова. У статті підкреслюється, що подолання агресії в цифровому середовищі потребує не лише правових механізмів реагування, а й формування стійкої культури ненасильницької комунікації як складової демократичного публічного дискурсу. Зроблено висновок, що філософсько-правове осмислення вільної комунікації відкриває можливості для гармонізації свободи слова та захисту людської гідності в умовах сучасного інформаційного суспільства. The article provides a philosophical and legal analysis of the phenomenon of free communication as an alternative to manifestations of aggression in social networks in the context of the digital transformation of public space. The relevance of the study is due to the increase in the level of verbal aggression, hate speech and conflict rhetoric in the online environment, which negatively affects the quality of public dialogue, violates the principles of human dignity and creates threats to the implementation of freedom of speech as a fundamental democratic value. Social networks are considered as a special communicative space in which elements of private and public interaction are combined, and each statement potentially acquires social significance and legal consequences. The study substantiates the thesis that aggression in digital communication has not only an individual-psychological, but also a structural nature, due to the logic of the functioning of social platforms, the depersonalization of communication and a decrease in the level of responsibility for the word. From a philosophical point of view, such aggression is interpreted as a manifestation of a crisis of dialogue and a deficit of communicative culture, in which the other ceases to be perceived as an equal subject of interaction. In the legal dimension, attention is focused on the complexity of ensuring a balance between freedom of expression and the need to protect the rights and freedoms of other persons from aggressive forms of speech. Particular attention is paid to the concept of free communication, which is understood not as absolute freedom of any expression, but as a value-oriented process based on respect for human dignity, mutual recognition and readiness for reasoned dialogue. It is proved that it is free communication, supplemented by ethical and legal dimensions of responsibility, that is capable of performing a preventive function regarding aggression in social networks, without resorting to excessive restrictions on freedom of speech. The article emphasizes that overcoming aggression in the digital environment requires not only legal response mechanisms, but also the formation of a sustainable culture of non-violent communication as a component of democratic public discourse. It is concluded that the philosophical and legal understanding of free communication opens up opportunities for harmonizing freedom of speech and protecting human dignity in the conditions of a modern information society.