Symbolism of movement and symbols in chinese traditional dance

Abstract

This article explores the complex relationship between dance movement and its symbolic function in Chinese classical dance, emphasising its role as a communicative language conveying cultural information, social values and the subjective vision of choreographers and dancers. The self-expressive tendencies of Western modern dance are contrasted with the culturally embedded narratives prevalent in Eastern dance forms, particularly Chinese dance. A semiotic approach to understanding dance as a system of kinaesthetic symbols is discussed. The significance of cultural memory and continuous evolution of dance forms, which ensure the preservation and transformation of the traditional aesthetics of Chinese dance in the modern context, is considered. У статті розглядається взаємозв'язок між танцювальним рухом і його символічною функцією в китайському традиційному танці, вивчається його роль як комунікативної мови, що передає культурну інформацію, соціальні цінності та суб'єктивне бачення хореографів і танцюристів. Протиставляються самовиражальні тенденції західного сучасного танцю та культурно вкорінені наративи, що переважають у східних танцювальних формах, зокрема в китайському танці. Обговорюється семіотичний підхід до розуміння танцю як системи кінестетичних символів. Розглядається значення культурної пам'яті та безперервної еволюції танцювальних форм, що забезпечують збереження і трансформацію традиційної естетики китайського танцю в сучасному контексті.