Цифрова людина в екзистенційній площині соціально-філософської рефлексії

Abstract

У дисертаційній роботі наведено результати філософського дослідження феномену цифрової людини в екзистенційній площині соціально-філософської рефлексії. Актуальність теми дослідження. Робота має міждисциплінарний характер і є багатоаспектним аналізом природи і особливостей буття цифрової людини в діалектиці еволюційних та контексті соціальних трансформацій. Тотальна цифровізація відкрила перед сучасною людиною безліч можливостей, створила нову систему відносин «людина-світ» : тепер будь-який аспект загальнолюдського буття неможливо уявити без залученості у цифровий вимір. Наприкінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. з’явилася, а в кінці першої чверті сторіччя сформувалася цифрова (дигітальна) людина, або Homo Digitalis, – принципово новий тип Homo Sapiens, який співіснує з цифровими пристроями і цифровими системами, має цифрову ідентифікацію, чия життєва творчість відбувається в декількох вимірах, в тому числі, у цифровому, чиє буття суттєво або цілковито залежить від цифрового світу. Масовізація численних цифрових пристроїв та їхня інтеграція в життя людини, сформували динамічну, синтетичну, складно організовану онтологічну систему, в якій людина нерозривно співіснує з цифровими пристроями. Тобто, дослідження сутнісних базисів існування цифрової людини в сучасному суспільстві є найактуальнішою проблемою буття. Практика (повсякденна цифрова діяльність мільйонів людей) випереджає теоретичні дослідження щоденними винаходами та цифровими оновленнями, які відкривають нові просторові та комунікативні обрії, породжують нові форми та грані комунікації, формуючи нову людину з новим світоглядом, новою епістемологічною позицією і онтологічними імперативами. Так само пришвидшено, як себе, сучасний Homo Sapiens змінює світ та активно втручається в сценарії розвитку майбутнього. Наука наздоганяє темпоралізоване життя цифрової людини і аналізує окремі феномени і напрямки, але, попри активний науковий та публічний дискурс, залишається недослідженим значне проблемне поле філософського розуміння природи цифрової людини, її соціальної поведінки, нових онтологічних моделей, екзистенційних викликів. Відповідно, розуміння цифрової людини – актуальний, пріоритетний напрямок сучасної науки і визначально важливе знання для розуміння всіх подальших процесів цивілізаційного розвитку. This dissertation presents the results of a philosophical study of the phenomenon of the digital human in the existential plane of socio-philosophical reflection. Relevance of the research topic. The work is interdisciplinary in nature and is a multifaceted analysis of the nature and characteristics of the existence of the digital human in the dialectic of evolutionary and social transformations. Total digitalization has opened up a multitude of opportunities for modern man and created a new system of “man-world” relations : now it is impossible to imagine any aspect of human existence without involvement in the digital dimension. At the end of the 20th century and the beginning of the 21st century, the digital human, or Homo Digitalis, appeared and took shape at the end of the first quarter of the century – a fundamentally new type of Homo Sapiens that coexists with digital devices and digital systems, has digital identification, whose life creativity takes place in several dimensions, including the digital one, whose existence essentially or completely depends on the digital world. The massification of numerous digital devices and their integration into human life have formed a dynamic, synthetic, complexly organized ontological system in which humans coexist inseparably with digital devices. In other words, researching the essential foundations of the digital human's existence in modern society is the most pressing issue of our time. Practice (the everyday digital activities of millions of people) is ahead of theoretical research with daily inventions and digital updates that open up new spatial and communicative horizons, generate new forms and facets of communication, and shape a new human being with a new worldview, a new epistemological position, and ontological imperatives. Just as rapidly as itself, modern Homo sapiens is changing the world and actively interfering in the scenarios of future development. Science is catching up with the temporalized life of the digital human and analyzing individual phenomena and trends, but despite active scientific and public discourse, the significant problem area of philosophical understanding of the nature of the digital human, their social behavior, new ontological models, and existential challenges remains unexplored. Accordingly, understanding the digital human is a relevant, priority area of contemporary science and crucial knowledge for understanding all further processes of civilizational development.