Емоційно-особистісні особливості осіб, що мають різні види та рівні хімічних залежностей

Abstract

Актуальність теми визначається тим, що хімічна залежність має хронічний рецидивний перебіг, пов’язаний із формуванням стійких поведінкових сценаріїв і звуженням репертуару адаптивного реагування, а також із високою вразливістю до стресорів, дефіцитами саморегуляції та порушеннями міжособистісного функціювання. У практиці психологічної допомоги це проявляється у недостатньо точній диференціації психологічних напрямів корекційної роботи, перенесенні акценту на загальні рекомендації без урахування профілю емоційного функціювання, а також нерівномірною ефективністю у різних групах залежних осіб. Водночас поширеність різних форм уживання психоактивних речовин і змішаних форм залежності зумовлє потребу у підході, який дозволяє виокремити ресурси і вразливості емоційної сфери та співвідносити їх із видом і рівнем залежності. The relevance of the topic is determined by the fact that chemical addiction has a chronic relapsing course associated with the formation of stable behavioral patterns and a narrowing of the repertoire of adaptive responses, as well as high vulnerability to stressors, deficits in self-regulation, and interpersonal functioning disorders. In psychological counseling practice, this manifests itself in insufficiently precise differentiation of psychological approaches to corrective work, a shift in emphasis to general recommendations without taking into account the profile of emotional functioning, as well as uneven effectiveness in different groups of addicted individuals. At the same time, the prevalence of various forms of psychoactive substance use and mixed forms of addiction necessitates an approach that allows for the identification of resources and vulnerabilities in the emotional sphere and their correlation with the type and level of addiction.