Старовіри буджака: між конформізмом та нонконформізмом (історичний аспект)

Abstract

Буджак – історико-географічний регіон Південного Причорномор’я, розташований між гирлами Дністра, Дунаю та Чорним морем. З середини XVIII ст. він стає одним із ключових осередків розселення російських старообрядців (регіональна назва – липовани). Старовіри (старообрядці, древлеправославні християни) – етноконфесійна група, що не прийняла церковної реформи патріарха Нікона середини ХVII ст. та залишилася вірною давнім релігійним обрядам Русі. Унаслідок переслідувань як з боку панівної церкви, так і російської держави поселення старовірів виникають в середині XVIII cт. й у Буджаку (Південній Бессарабії, Придунав’ї). В багатонаціональному регіоні, який неодноразово переходив під владу різних держав, липовани сформували спільноту з особливими звичаями та обрядами. Вони постійно шукали баланс між збереженням своїх традицій (нонконформізм) і пристосуванням до мінливих політичних режимів (конформізм).