Біомеханічні особливості ходьби у осіб зрілого віку в контексті фізичної культури

Abstract

Актуальність проблеми. Для осіб зрілого віку, за даними науковців, ходьба є ефективним засобом оздоровчої фізичної культури, оскільки вона не вимагає значних фізичних зусиль, не потребує істотних часових і фінансових витрат, має мінімальні протипоказання та виконується з помірною інтенсивністю. Разом із тим дискусійним залишається питання щодо механізмів впливу темпу ходьби, який визначається довжиною кроку, та її ритму, що залежить від частоти кроків у представників зрілого віку. Relevance of the problem. For mature people, according to scientists, walking is an effective means of health-improving physical culture, since it does not require significant physical effort, does not require significant time and financial costs, has minimal contraindications and is performed with moderate intensity. At the same time, the question of the mechanisms of influence of the pace of walking, which is determined by the length of the step, and its rhythm, which depends on the frequency of steps, in representatives of mature age remains debatable.