Особливості сформованості морфологічно-граматичних навичок у шестикласників із тяжкими порушеннями мовлення

Abstract

У статті репрезентовано кількісні та якісні результати дослідження аналізу сформованості морфологічно-граматичних навичок у здобувачів загальної середньої освіти з тяжкими порушеннями мовлення. Усі процеси пізнавальної і творчої діяльності людини супроводжуються мовою, без неї неможливе існування самого суспільства. Саме тому так необхідними є вчасне виявлення та ефективне подолання функціонально- та навчальномовленнєвих труднощів у дітей, починаючи з раннього віку. Найчастіше зазначені труднощі коригуються у дошкільному віці, проте якщо у дітей наявні тяжкі порушення мовлення (ТПМ), вони можуть долатися упродовж усього шкільного чи навіть дорослого життя. Поряд з існуванням значної кількості наукових розвідок стосовно логопедичної діагностики та корекції мовленнєвих розладів у дітей молодшого шкільного віку практично відсутні аналогічні дослідження стосовно учнів підліткового віку. З огляду на це, нами виділено та охарактеризовано шість показників психофізичного та психосоціального розвитку школярів молодшого підліткового віку з тяжкими порушеннями мовлення, зокрема: біологічні, соціальні умови психічного розвитку, комунікативно-соціальне становлення, новоутворення особистості, психомовленнєва та навчальна діяльність. У шкільній практиці для кращого вивчення української мови знання подаються окремими блоками, дещо абстраговано, але разом із тим практично, адже учні вивчають звуковий бік мови – фонетику, словниковий склад – лексикологію, а також зміну лексем, їх будову, сполучення в реченні, тобто граматику. Саме остання має велике загальноосвітнє та виховне значення, адже допомагає опанувати закономірності використання мови, зрозуміти закони мислення. Чи не найскладнішим розділом навчальних програм з української мови для дітей з особливими мовленнєвими потребами є словотвір, що зв’язує граматику з лексикою, визначає взаємозв’язки між словами. Метою статті є аналіз навичок усвідомленого засвоєння граматичного складника рідної (української) мови учнями шостих класів із тяжкими порушеннями мовлення. The article presents the quantitative and qualitative results of a study of the analysis of the formation of morphological and grammatical skills in secondary school students with severe speech disorders. All processes of human cognitive and creative activity are accompanied by language, without it the existence of society itself is impossible. That is why it is so necessary to identify and effectively overcome functional and educational speech difficulties in children, starting from an early age. Most often, these difficulties are corrected in preschool age. However, if children have severe speech disorders (SSD), they can be overcome throughout their school or even adult life. There is a significant amount of scientific research on speech therapy diagnostics and correction of speech disorders in children of primary school age. Along with this, there are practically no similar studies on adolescent students. In view of this, we have identified and characterized six indicators of psychophysical and psychosocial development of schoolchildren of primary adolescence with severe speech disorders, in particular, biological, social conditions of mental development, communicative and social formation, personality neoplasms, psycho-speech and educational activities.