Військово-політична комунікація в контексті глобального стратегічного лідерства: засоби та підходи до осмислення

Abstract

Розглядається військово-політична комунікація як системне утворення, що характеризує можливості кожної політичної системи відповідати вимогам часу та світовим тенденціям. У цьому контексті війна в Україні та інші конфлікти в сучасному світі наочно демонструють, що окремі політичні актори можуть перебільшити або навпаки зменшити ефект від власних дій через активну військово-комунікаційну політику. В статті проаналізовано зовнішньополітичний аспект військово-політичної комунікації, який доводить спроможність держави здійснювати захист свого суверенітету та виступати як рівноправний партнер в міжнародних коаліціях. Зазначено про значення лідерської культури військово-політичних спікерів, яка проявляється у нетривіальному прочитанні військових подій за інформаційними повідомленнями. Наголошено, що стратегічні цілі військово-політичної комунікації можуть бути досягнені завдяки адекватному розумінню кожним учасником подій загального результату. Виявлено значення підготовки організаційних умов поширення військово-політичного контенту, що може бути результатом спільної роботи цивільних та військових акторів. Обґрунтовано, що організаційна спроможність стратегічного лідерства держави на міжнародному рівні спирається на адекватність розуміння цілей і завдань операції та акції військово-політичної комунікації. Розробка стратегічних лідерських кроків в рамках військово-політичної комунікації передбачає ретельно підготовку різних аспектів комунікаційних подій. За умови ієрархічного підпорядкування в умовах демократії військово-політичні комунікаційні системи передбачають і внутрішній аспект у вигляді мотивування своїх сил та населення. Виявлено, що ознакою вдалої лідерської військово-політичної комунікації є переконування партнерів та опонентів у власній мілітарній потужності. Зроблено висновок, що руйнівні війни в Україні та на Близькому Сході останніх років довели важливість для сторін конфліктів мати спроможність здійснювати потужні інформаційні кампанії, спрямовані на переконання аудиторії в справедливості своїх цілей та можливості їх досягти. Military-political communication is considered as a systemic formation that characterizes the ability of each political system to meet the requirements of the time and world trends. In this context, the war in Ukraine and other conflicts in the modern world clearly demonstrate that individual political actors can exaggerate or, conversely, reduce the effect of their own actions through active military-communication policy. The article analyzes the foreign policy aspect of military-political communication, which proves the ability of the state to protect its sovereignty and act as an equal partner in international coalitions. The importance of the leadership culture of military-political speakers, which is manifested in a non-trivial reading of military events according to information messages, is noted. It is emphasized that the strategic goals of military-political communication can be achieved thanks to an adequate understanding of the overall outcome by each participant in the events. The importance of preparing organizational conditions for the dissemination of militarypolitical content, which can only be the result of joint work, is revealed. It is substantiated that the organizational capacity of strategic leadership at the international level is based on the adequacy of understanding the goals and objectives of the operation and action of military-political communication. The development of strategic leadership steps within the framework of military-political communication involves careful preparation of various aspects of communication events. Under the condition of hierarchical subordination in a democracy, military-political communication systems also provide for an internal aspect in the form of motivating their forces and the population. It is revealed that a sign of successful leadership military-political communication is convincing partners and opponents of their own military power. It is concluded that the devastating wars in Ukraine and the Middle East in recent years have proven the importance for the parties to the conflicts of the ability to carry out powerful information campaigns aimed at convincing the audience of the justice of their goals and the possibility of achieving them.