Зіставна семантика кольоративів швейцарської лінгвокультури першої половини ХХ століття

Abstract

Реферовану наукову розвідку присвячено зіставному аналізу семантики кольоративів швейцарської лінгвокультури першої половини ХХ століття. Актуальність дослідження визначено через лакунарність спеціальних праць із пропонованої проблематики. Ілюстративною базою слугують злободенні оригінальні побутові оповідання, оцифровані в межах проекту «Гутенберг». Укладено експериментальну картотеку обсягом 76 мовних одиниць. Виокремлено умовно два різновиди кольорів і їхніх відтінків: «універсальні» та «спеціальні». «Універсальні» кольори і їхні відтінки трапляються в обох аналізованих творах, «спеціальні» – в тому чи тому творі. Список «універсальних» кольорів – блакитний, червоний, чорний, «універсальних» відтінків кольорів – світлий, світловолосий, білявий (світло- русявий), блідий, темний. Запропоновано матрицю кольоративів та їхню класифікацію за прагматичним критерієм. Встановлено, що «спеціальні» кольори Лізи Венгер тотожні жовтому, «спеціальні» відтінки кольорів – сонячному, золотому, кривавому, темно-червоному. Ернст Цан надає перевагу білому, почервонілому, рудуватому, теракотовому, червоніючому, зеленому, коричневому, оксамитово-коричневому, каштановому, засмаглому, різнокольоровому, сірому, сталевому, фіолетовому кольорам і відтінкам. Кольоративи полісемічні, оскільки їхнє значення варіює: від нейтрального через позитивне, негативне, комбіноване до невизначеного, інформує про життєвий досвід людини, її цінності, зовнішність, емоційну сферу, поведінку тощо за формулами «тут і зараз», «там і тоді», «своє – чуже», «європейське – неєвропейське». Визначено лінгвістичні особливості кольоративів, розмежовано паралелізм і асиметрію феномена, підтверджено ідею щодо семантичних можливостей кольоративів у мовленнєвій діяльності людини загалом і творчої особистості зокрема. The abstracted scientific research is devoted to a comparative analysis of the semantics of coloratives in Swiss linguistic culture of the first half of the 20th century. The relevance of the study is determined by the lacunae of special works on the proposed issues. The illustrative base is topical original everyday stories digitized within the framework of the Gutenberg project. An experimental card index of 76 language units has been compiled. Two types of colors and their shades are conditionally distinguished: “universal” and “special.” “Universal” colors and their shades are found in both analyzed works, “special” ones in one or the other work. The list of “universal” colors is blue, red, black, “universal” shades of colors are light, blond, pale, dark. A matrix of colorants and their classification according to pragmatic criteria is proposed. It is established that Lisa Wenger's “special” colors are identical to yellow, “special” shades of colors are sunny, golden, bloody, dark red. Ernst Zahn prefers white, reddish, reddish, terracotta, blushing, green, brown, velvety brown, chestnut, tan, multi-colored, gray, steel, purple colors and shades. The semantics of coloratives is polysemic, varying from neutral through positive, negative, combined to indefinite, informing about a person's life experience, their values, appearance, emotional sphere, behavior, etc. according to the formulas “here and now”, “there and then”, “ur own – alien”, “European – non-European”. The linguistic features of coloratives are determined, parallelism and asymmetry of the phenomenon are delimited, and the idea of the semantic possibilities of coloratives in human speech activity in general and creative personality in particular is confirmed.