Застосування методології філософії повсякденної мови задля подолання мереологічного аргументу проти філософії розуму

Abstract

На сучасному етапі розвитку когнітивних наук вчені опрацьовують великий масив емпіричних даних, намагаючись пояснити когнітивні явища через дослідження різних станів та процесів у мозку. Одним із ключових завдань нейронаукових досліджень є емпіричне окреслення характеристик нервової системи, що передбачає верифікацію фактів стосовно її морфологічної організації та функціонального устрою. Когнітивна нейронаука спрямована на побудову пояснювальних моделей нервових механізмів, які забезпечують перцептивні, когнітивні, емоційні та вольові акти. Верифікація таких моделей відбувається шляхом експериментального аналізу. Водночас розв’язання низки концептуальних проблем, зокрема осмислення природи понять «мислення», «пам’ять», «уява», а також аналіз логічних зв’язків між ними (наприклад, між сприйняттям і відчуттям, свідомістю та самосвідомістю), потребує філософського підходу. До компетенції філософії також належить вивчення структурних і міжрівневих відношень між концептуальними доменами, такими як співвідношення психологічного та нейронного, ментального та поведінкового, а також подолання мереологічного аргументу, коли властивість системи намагаються пояснити через властивості складових елементів. Таким чином філософи мають надати методологічну основу для подальших міждисциплінарних досліджень в галузі нейронауки. Мета. Визначити перспективи та можливість застосування напрацювань аналітичної філософії, зокрема філософії повсякденної мови, для подолання мереологічного аргументу проти когнітивних наук. At the current stage of development in the cognitive sciences, researchers are working with vast volumes of empirical data in an effort to explain cognitive phenomena by examining various states and processes within the brain. A core objective of neuroscientific inquiry is the empirical identification of the nervous system’s structural and functional characteristics, which involves verifying facts related to its morphology and operational dynamics. Cognitive neuroscience, in particular, seeks to construct explanatory models of the neural mechanisms underlying perception, cognition, emotion, and volition. These models are validated through experimental analysis. However, addressing a number of conceptual challenges – such as clarifying the nature of concepts like “thinking,” “memory,” and “imagination,” and examining the logical relationships between them (e.g., between perception and sensation, or consciousness and self-awareness) – requires philosophical insight. Philosophy is uniquely positioned to explore structural and cross-level relationships between conceptual domains, including those between the psychological and the neural, or the mental and the behavioral.