Неоязичництво в Україні (кінець XX– початок ХХІ ст.)

Abstract

Досліджено витоки зародження неоязичництва серед української спільноти на тлі зростання інтересу до народної культури та звичаїв. Зазначено, що цей рух поширився не лише серед української національно орієнтованої інтелігенції, але й серед окремих категорій населення європейських країн. Дохристиянські вірування, які базуються на шануванні природних сил та явищ, стали ідеологічним підґрунтям для пошуків децентралізованих форм духовності та гармонійного співіснування людини з природою. The origins of the emergence of neopaganism among the Ukrainian community are investigated against the background of growing interest in folk culture and customs. It is noted that this movement spread not only among the Ukrainian nationally oriented intelligentsia, but also among certain categories of the population of European countries. Pre-Christian beliefs, which are based on the veneration of natural forces and phenomena, became the ideological basis for the search for decentralized forms of spirituality and harmonious coexistence of man with nature.