Революція Гідності та позиція США

Abstract

У статті висвітлено та проаналізовано роль і позиція США під час перебігу доленосних для України подій Революції Гідності. Метою статті є аналіз і розкриття ролі та стратегії Сполучених Штатів щодо революційних подій в Україні восени 2013 – лютому 2014 рр. Визначені політичний контекст початку та розгортання масових протестів восени 2013 р. в Києві та ставлення адміністрації Б. Обами до подій в Україні на початковому етапі Євромайдану. Основними методами дослідження є історичний метод і ситуаційний аналіз. Встановлено, що пасивність Вашингтона на пострадянському просторі та демократичний регрес в Україні в 2011-2013 рр. призвели до того, що на момент початку масових протестів на Майдані Україна знаходилася поза увагою зовнішньої політики США. Тому в перші тижні Євромайдану позиція США була розмитою та стриманою. У подальшому американські дипломати окреслили потенційну рамку для виходу з політичного протистояння в Україні – створення уряду національної єдності, однак уникали прямого тиску на адміністрацію В. Януковича та тісного залучення до врегулювання політичної кризи. З огляду на можливу агресивну реакцію Москви, дипломатичні зусилля Вашингтона до середини січня 2014 р. були спрямовані на стримування протистояння між українською владою та протестувальниками на вулицях і їх підштовхування до політичного діалогу. Лише після загострення ситуації із середині січня 2014 р. Сполучені Штати перейшли від обережної до наступальної тактики, почавши запроваджувати санкції проти функціонерів режиму В. Януковича, причетних до спроб силового розгону протестів. Санкційний тиск США був спрямований на розкол правлячої верхівки та послаблення позицій прихильників силового придушення протестів. В цілому ця тактика була доволі дієвою, оскільки змушувала президента В. Януковича йти на поступові поступки, однак у критичний момент паралельний жорсткий тиск Росії переважив, що призвело до кривавих подій на вулицях Києва та краху режиму В. Януковича. The article analyses the role and political tactics of the USA during the fateful events of the Revolution of Dignity in Ukraine. The political context of the beginning and unfolding of mass protests in autumn 2013 in Kyiv and the attitude of the Obama administration to the events at the initial stage of the Euromaidan are determined. Obama’s administration to the events in Ukraine at the initial stage of Euromaidan. Washington’s passivity in the postSoviet space and the democratic regression in Ukraine in 2011-2013 led to the fact that at the time of the beginning of the mass protests on the Maidan, Ukraine was out of the focus of US foreign policy. Therefore, in the first weeks of Euromaidan, the US position was vague and restrained. Later, US diplomats outlined a potential framework for resolving the political confrontation in Ukraine – the establishment of a government of national unity – but avoided direct pressure on the Yanukovych administration. Yanukovych’s administration and close involvement in resolving the political crisis. Given the possible aggressive reaction of Moscow, Washington’s diplomatic efforts until mid-January 2014 were aimed at containing the confrontation between the Ukrainian authorities and protesters on the streets and pushing them to a political dialogue. Since mid-January 2014, under the influence of growing violence on the streets of Kyiv, the United States has shifted from cautious to offensive tactics, beginning to impose sanctions on Yanukovych regime officials involved in attempts to forcefully disperse the protests. The US sanctions pressure was aimed at splitting the ruling elite and weakening the position of those who supported the violent suppression of the protests. In general, this tactic was quite effective as it forced President Yanukovych to make gradual concessions. However, at a critical moment, Russia’s parallel harsh pressure led to the shooting of protesters in Kyiv and the collapse of the Yanukovych regime.