Сутність основних дефініцій дослідження релігії у контексті суспільно-політичного дискурсу

Abstract

У статті розкриваються основні дефініції дослідження релігії в контексті суспільно-політичного дискурсу. Вказується на те, що релігія залишається одним із ключових соціальних інститутів, що формують суспільні норми, цінності та ідентичність громадян. Вона здійснює значний вплив на політичні процеси, зокрема вибори, підтримку партій та формування державної політики у сферах моралі, культури і соціального забезпечення. У сучасних умовах глобальних викликів, таких як міграційні кризи та релігійний екстремізм, дослідження релігійного чинника є особливо актуальним. Мета статті передбачає аналіз, визначення та характеристику ключових категорій, що стосуються релігії, їх адаптацію до сучасного суспільно-політичного контексту. Методи дослідження включають концептуальний аналіз, що зосереджено на наукових підходах до визначення та тлумачення основних понять, пов’язаних із релігією в контексті її соціальних функцій та впливу на політичні процеси, синтез, завдяки якому забезпечується інтеграція отриманих результатів у цілісну систему, а також системний підхід, оскільки релігія розглядається у взаємозв’язку з політичними процесами, культурою, мораллю та соціальними відносинами. Результати дослідження показують, що релігію в суспільно-політичному контексті варто розглядати як комплексну систему вірувань, ритуальних практик та соціальних структур, яка сприяє соціальній згуртованості, відіграє ключову роль у формуванні змісту соціально-політичних дій, виступає значним стабілізуючим чинником, але водночас може бути джерелом конфліктів. Вона залишається важливим фактором суспільно-політичного життя. Релігійні спільноти мобілізують маси для підтримки чи протесту проти політичних рішень, що робить релігію інструментом політичного впливу. Окрему увагу приділено типам релігійних організацій, зокрема, еклезії, деномінації, секті, культу, що мають специфічний вплив на релігійну ідентифікацію та їхню роль у соціальній динаміці. The article deals with the main definitions of the research of religion in the context of sociopolitical discourse. It is indicated that religion remains one of the key social institutions that shape social norms, values, and the identity of citizens. It has a significant impact on political processes, in particular elections, party support, and the formation of state policy in the areas of morality, culture, and social security. In the current conditions of global challenges, such as migration crises and religious extremism, the study of the religious factor is particularly relevant. The purpose of the article involves the analysis, definition, and characterization of key categories related to religion, their adaptation to the modern socio-political context. The research methods include conceptual analysis, which focuses on scientific approaches to defining and interpreting the main concepts related to religion in the context of its social functions and influence on political processes, synthesis, which ensures the integration of the obtained results into a holistic system, as well as a systemic approach, since religion is considered in connection with political processes, culture, morality and social relations. The results of the research show that religion in a socio-political context should be considered as a complex system of beliefs, ritual practices and social structures, which contributes to social cohesion, plays a key role in shaping the content of socio-political actions, acts as a significant stabilizing factor, but at the same time can be a source of conflicts. It remains an important factor in socio-political life. Religious communities mobilize the masses to support or protest against political decisions, which makes religion an instrument of political influence. Special attention is paid to the types of religious organizations, in particular ecclesia, denomination, sect, cult, which have a specific impact on religious identification and their role in social dynamics.