Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21516
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПетраков, М. О.-
dc.contributor.authorНаумкіна, Світлана Михайлівна-
dc.contributor.authorNaumkyna, Svitlana Mykhailivna-
dc.date.accessioned2025-02-03T12:26:57Z-
dc.date.available2025-02-03T12:26:57Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationПетраков М. О. Польська меморіальна політика крізь призму історичних кейсів: Литва, Україна і внутрішні дискусії / М. О. Петраков, С. М. Наумкіна // Політикус : наук. журнал. – 2024. – № 5. – С. 94-104.uk
dc.identifier.urihttp://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21516-
dc.description.abstractМеморіальна політика Польщі є основою формування національної ідентичності та пам’яті, регульованою рядом законів, таких як Закон «Про Інститут національної пам’яті» та Закон «Про захист місць національної пам’яті» та ін. З 1989 року публічні дискусії продемонстрували процес переосмислення раніше табуйованих тем. Інститут національної пам’яті відіграє ключову роль у дослідженні комуністичного минулого, надаючи доступ до архівів. Стаття аналізує тенденції розвитку меморіальної політики Польщі в період 1989–2024 років, зокрема в контексті комуністичного минулого. Спірні питання меморіальної політики, такі як участь поляків у нацистських злочинах під час Другої світової війни і розслідування погрому в Єдвабне, а також роль націоналістичної партії «Право і справедливість» (ПіС) у формуванні нового національного наративу, відзначаються як важливі аспекти. Закон про Голокост 2018 року, що карає за неправдиві звинувачення поляків у нацистських злочинах, отримав міжнародну критику, а спроби цензури досліджень польських істориків і критику Музею Другої світової війни в Гданську демонструють ідеологічні баталії, які формують нове розуміння історії в Польщі. Стаття також розглядає меморіальну політику через два ключові кейси: польсько-литовські та польсько-українські відносини. У польсько-литовських відносинах підкреслено історичні суперечності, що виникають з спільного минулого Речі Посполитої і проявляються в питаннях мови і культури. У польсько-українських відносинах основними викликами є історичні конфлікти, такі як Волинська трагедія та депортації. Попри зусилля обох країн щодо примирення, напруженість залишалася через різні трактування історичних подій і питання визнання провини. Стаття підкреслює важливість діалогу та спільних зусиль у пошуку компромісів для забезпечення глибшого розуміння та примирення між народами через офіційні заяви і спільні заходи. Poland’s memorial policy is an important aspect of the formation of national identity and historical memory, regulated by several laws, such as the Act on the Institute of National Remembrance and the Act on the Protection of National Remembrance Sites, among others. Since the fall of communism in 1989, history has become a significant part of public debate, leading to a rethinking of previously taboo topics. The Institute of National Remembrance plays a key role in researching the communist past, providing access to archives for historians and journalists. The article analyses the trends in the development of Poland’s memorial policy in the period 1989-2024, particularly in the context of the communist past. Controversial issues of memorial policy, such as the participation of Poles in Nazi crimes during World War II and the investigation of the Jedwabne pogrom, as well as the role of the nationalist Law and Justice (PiS) party in shaping the new national narrative, are highlighted as important aspects. The 2018 Holocaust Act, which punishes false accusations of Nazi crimes by Poles, has received international criticism, while attempts to censor research by Polish historians and criticism of the World War II Museum in Gdańsk demonstrate the ideological battles that are shaping a new understanding of history in Poland. The article also examines memorial policy through two key cases: Polish-Lithuanian and Polish-Ukrainian relations. In PolishLithuanian relations, historical contradictions arising from the common past of the PolishLithuanian Commonwealth and manifested in issues of language and culture are highlighted. In Polish-Ukrainian relations, the main challenges are historical conflicts, such as the Volyn tragedy and deportations. Despite the efforts of both countries to reconcile, tensions remain due to different interpretations of historical events and issues of guilt. The article emphasises the importance of dialogue and joint efforts to find compromises to ensure a deeper understanding and reconciliation between the peoples through official statements and joint events.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk
dc.subjectмеморіальна політикаuk
dc.subjectісторичні політикаuk
dc.subjectполітичні процесиuk
dc.subjectпольсько-литовські відносиниuk
dc.subjectпольсько-українські відносиниuk
dc.subjectmemorial policyuk
dc.subjecthistorical policyuk
dc.subjectpolitical processesuk
dc.subjectPolish-Lithuanian relationsuk
dc.subjectPolish-Ukrainian relationsuk
dc.titleПольська меморіальна політика крізь призму історичних кейсів: Литва, Україна і внутрішні дискусіїuk
dc.title.alternativePolish memorial policy through the prism of historical cases: Lithuania, Ukraine, and domestic debatesuk
dc.typeArticleuk
Розташовується у зібраннях:2024

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Petrakov Mykyta Oleksandrovych.pdf232.86 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.