Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21358
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Герц, Ірина Іванівна | - |
dc.contributor.author | Hertz, Iryna | - |
dc.contributor.author | Ніколаї, Галина Юріївна | - |
dc.contributor.author | Nikolai, Halyna Yu | - |
dc.date.accessioned | 2025-01-22T10:44:40Z | - |
dc.date.available | 2025-01-22T10:44:40Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.citation | Герц І. І. Тілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтві / І. І. Герц, Г. Ю. Ніколаї // Південноукраїнські мистецькі студії. Науковий журнал. – 2024. – №3. – С. 88-95. | uk |
dc.identifier.uri | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21358 | - |
dc.description.abstract | Метою статті стало визначення концептуального поля тілесної виразності в музичному та хореографічному мистецтві. Методологія дослідження вибудовувалась з огляду на концептуалізацію проблематики тілесності (як багатомірного екзистенціального атрибуту людини), що вимагає методологічного плюралізму, а отже ґрунтується на низці наукових підходів. Так, історичний дискурс дозволяє послідовно простежити кардинальні зміни у трактовці категорії тілесності. Завдяки антропологічному підходу визначається: взаємозв’язок еволюції тілесного концепту і когнітивних механізмів музичної рецепції та творчості; функціонування музики й танцю як універсального для homo sapiens символічного комуніката; здатність людини виражати свої думки та емоції за допомогою власного тіла. Використання дискурсивного підходу дозволило обґрунтувати спорідненість поняття «моторність» із низкою філософських, естетичних. культурологічних, музикологічних та хореологічних категорій, як от: час, простір, хронотоп, рух, жест, інтонація, ритм і метр. Семіологічний підхід надав можливість охарактеризувати музичну моторність в цілому як знакову сферу, виявити пластичні типи музичної моторності. Встановлено, що смислове значення концепту виразності слід пошукувати в його комунікативній сутності, тому тілесність варто розглядати і як феномен специфічної мови музичного та хореографічного мистецтва. До мовних засобів виразності означених мистецтв віднесено їх специфічні виражальні засоби та засоби художньої образності, які здатні привертати увагу, викликати інтерес, впливати на емоції та почуття. Доведено, що тілесна присутність у всьому справжньому музичному досвіді наявна не просто як чуттєва «відповідь» на слуховий «стимул», а як принципово конститутивний елемент. Тілесний момент іманентно присутній в кожному акті музичної творчості як сполучна ланка між знанням, дією і буттям. Інтуїтивні основи музичного пізнання і творчості становить, насамперед, опосередковане тілом відчуття потенційно плідних варіантів. | uk |
dc.language.iso | other | uk |
dc.publisher | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» | uk |
dc.subject | тілесність | uk |
dc.subject | музичне і хореографічне мистецтво | uk |
dc.subject | методологічні підходи | uk |
dc.subject | комунікація | uk |
dc.subject | рецепція | uk |
dc.subject | творчість | uk |
dc.title | Тілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтві | uk |
dc.type | Article | uk |
Appears in Collections: | №3 (2024) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.