Національна мистецька освіта України: досвід Галичини

Abstract

Особливої уваги в контексті даного дослідження відведено мистецьким династіям. Функціонування у краї мистецьких династій сприяло розвитку художньо- проєктної творчості, виготовленню виробів за національними традиціями з екологічно чистих матеріалів (вовни, глини, дерева тощо). Характерною рисою мистецьких династій була передача мистецького досвіду наступним поколінням. Тобто, батьки передавали знання, уміння, навички своїм дітям з покоління в покоління. Галицькі села були осередками художніх ремесел, згодом – центрами художніх промислів та національної культури. Важливу роль було відведено організації музеїв народного мистецтва Галичини. У музеях відбувалося не лише вивчення, а й плекання мистецтва, залучення молоді до збору експонатів, виставкової діяльності, замальовування найкращих зразків в альбомах та власноручного виготовлення виробів за традиціями народного декоративно-прикладного мистецтва. Згодом на базі музеїв народного мистецтва організовували художні та художньо-промислові школи.