On the issue of verbal discrimination in contemporary media discourse

Abstract

The article is dedicated to the issue of verbal discrimination in contemporary media discourse. Discrimination is a socially determined phenomenon, which refers to the reduction of the rights of subjects, which puts them in a worse social position compared to others. Discrimination is based on inequality and hierarchy in social relations, division into conformity or non-conformity to norms, certain cultural and symbolic attitudes, ideological beliefs and prejudices. Discrimination can manifest itself both at the interpersonal level and at the interinstitutional level – as a result of the activities of public institutions in relation to members of certain groups. Discrimination is seen as a multifaceted phenomenon that usually manifests itself in several interrelated variations at the level of signs, causes and manifestations. Media discourse is a type of institutional discourse that aims to achieve and maintain power, political control, imposition of ideology, domination, discrimination. Media discourse is a powerful type of discriminatory practice due to its comprehensiveness with the help of modern media and the demand for information by society due to its relevance. Media discourse creates its own version of reality, the so-called “media reality”, which can differ significantly from reality, and uses it to influence and manipulate mass consciousness. The most recurrent means of actualizing discrimination in mass media discourse is antithesis. The opposition serves the basis of the discriminatory orientation of media discourse, the main purpose of which is to divide the audience into “us” and “them”. Declarative statements, labels and lexemes of negative assessment of opponents are also very common. All other linguistic means appear additional against their background. The interaction of multi-level language means contributes to the strengthening of the expressiveness, discriminatory orientation of the rhetoric of the addressees of the media discourse and their speech impact on the addressees. The selection of verbal labels reproduces the ideological position of the addressee, creating a discriminatory image of the enemy, as an individual, a group of people, and a country. Expressive words and expressions interfere with the objective perception of information, which is the basis of discrimination. Статтю присвячено проблемі мовної дискримінації у сучасному медійному дискурсі. Дискримінація є соці- ально зумовленим феноменом, під яким розуміється зменшення прав суб’єктів, що ставить їх у гірше соціальне становище у порівнянні з іншими. В основі дискримінації лежать нерівність та ієрархія в суспільних відноси- нах, поділ на відповідність або невідповідність нормам, певні культурні та символічні настанови, ідеологічні переконання та упередження. Дискримінація може проявлятися як на міжособистісному рівні, так і на між- інституціональному – як результат діяльності громадських інститутів по відношенню до членів певних груп. Дискримінація розглядається як багатоаспектне явище, яке зазвичай проявляється у кількох взаємопов’язаних варіаціях на рівні ознак, причин та проявів. Медійний дискурс є різновидом інституційного дискурсу, який наці- лений на досягнення та утримання влади, політичного контроля, нав’язування ідеології, домінування, дискримі- нації. Медійний дискурс постає потужним видом дискримінаційної практики внаслідок своєї всеосяжності за допомогою сучасних засобів інформації та затребуваності інформації суспільством внаслідок її релевантності. Медіадискурс утворює власну версію реальності, так звану «медіареальність», яка може суттєво відрізнятись від дійсності, та використовує її задля впливу на масову свідомість та маніпулювання нею. Найбільш розповсюдженим засобом актуалізації дискримінації у медійному дискурсі є антитеза. Проти- ставлення є основою дискримінаційної спрямованості медіадискурсу, основна мета якого розділити аудиторію на «своїх» та «чужих». Вельми розповсюдженими є також декларативні твердження навішування ярликів та лексеми негативної оцінки опонентів. Всі інші мовні засоби постають додатковими на їхньому фоні. Взаємодія різнорівневих мовних засобів сприяє посиленню експресивності дискримінаційної спрямованості риторики адре- сантів медіадискурсу та їхнього мовленнєвого впливу на адресатів. Добір словесних ярликів відтворює ідеологіч- ну позицію адресанта, створючи дискримінаційний образ ворога, як окремої людини, і групи осіб, так і країни. Експресивні слова та висловлювання перешкоджають об’єктивному сприйняттю інформації, що є основою дис- кримінації.