Рефлексивна парадигма в координатах модернізації підготовки психологів

Abstract

У статті порушено проблему модернізації освіти в сучасних вишах з орієнтуванням на нові підходи, які ґрунтуються на засадах уніфікування зі світовими стандартами підготовки фахівців. Серед них пріоритет- ним є рефлексивно-орієнтована концепція освіти, що створює переорієнтацію цільових установок для саморе- алізації та творчого розвитку. В її основу покладено ідею організації взаємопов’язаної рефлексивної діяльності всіх суб’єктів, що забезпечують спрямованість основних навчальних процесів на розвиток рефлексії в цілому, її якостей і компонентів особистісно-смислової сфери суб’єкт-суб’єктної та полісуб’єктної навчальної взаємодії. Саме рефлексія є однією із головних складових сучасного інноваційного навчання, оскільки виступає найважливішим духовно-моральним феноменом, завдяки якому свідомість постає «живим» інструментом самоорганізації особистості; дозволяє реалізувати фундаментальний дидактичний принцип, обґрунтований вітчизняною та зарубіжною психолого-педагогічною думкою. The article deals with the issue of training future psychologists at modern universities with a focus on the new approaches, concepts and theories. Among them, the reflexive one is of priority, as it contributes to the reorientation of targets for self-realisation and creative development of a professional’s personality. It is based on the idea of interconnected reflexive activities of all members providing the direction of the educational process at the development of reflection in general, its mechanisms and components of personal-semantic sphere, and multi-subjective interaction in particular. Consequently, it becomes necessary to reconsider the specificity of future specialists-psychologists’ training according to the modern challenges related to the modernisation of education, because the traditional system of modern universities is mainly focused on cognitive educational paradigm, in which the activities of the students, the process of their self-education, self-development, self-regulation, self-improvement, which serves as the basis for the development of reflection and self-reflection, are stimulated insufficiently. It is the reflection that is one of the main components of a modern and innovative process of learning, as it acts as the most important ethical and moral phenomenon, due to which the consciousness appears to be an active tool of self-organisation of a personality; makes it possible to implement basic didactical principle, which is justified by domestic and foreign psychological and pedagogical thought. Awareness of reflection as “psychological and pedagogical fundamentals”, “live” foundations of innovative teaching determined the cultural integration of two technological phenomena:“Teaching to form knowledge” and “Teaching to think” – mainstreams of modern education. One of the necessary conditions for the creation of educational and reflective environment is the promotion of innovative activities of the psychologist, which, being a socio-pedagogical phenomenon, is an important feature of his/her activities and characterises the complex relationships of the common culture, creative potential and professional orientation of a future psychologist