Southeast Asia in the context of the formation of the Indo-Pacific region

Abstract

The article discusses the formation of geopolitical concept of the Indo-Pacific region and the actualization of the role of Southeast Asian countries in this block. The Indo-Pacific region (IPR, Indo-Pacific) is a relatively new construct in international relationships. It appeared in world political discourse less than a decade and a half ago and soon aroused fierce controversy. While the expert community and political circles in the United States, India, Australia, Japan, Indonesia, and a number of European countries adopted it, China treats it with suspicion, believing that it is intended to limit the growth of its economic and political power. It has been researched that The United States and India have advanced furthest in the conceptualization of the Indo-Pacific region, while their versions of the Indo-Pacific diverge more and more every year. For Washington, the IPR is a convenient political construct, which, in accordance with the US Indo-Pacific strategy, is necessary in order to use the countries of the region (primarily India and Australia) to contain China. For New Delhi, IPR is first and foremost a idea that allows India to base its claims on the status of a great power. It is clarified that for India, the concept of the IPR is the implementation of the “Asia-Pacific region plus India” scheme, which implies the recognition of India as the dominant power in the Indian Ocean region, while ASEAN acts as the most important regional partner. This leads to the fact that India's relations with East Africa and the Persian Gulf countries, although important, are taken out of the scope of the IPR. Обґрунтовано, що Despite the fact that Indian officials regularly mention that the Indo-Pacific in the Indian sense extends to the coast of Africa, the western part of the Indian Ocean in Indian political discourse is often not perceived as an integral part of the Indo-Pacific, in contrast to South Asia, the eastern part of the Indian Ocean and the Southeast Asia. У статті розглядається формування геополітичної концепції Індо-Тихоокеанського регіону та актуалізація ролі країн Південно-Східної Азії у цьому блоці. Індо-Тихоокеанський регіон (ІТР, Індо-Пацифіка) – відносно нова геополітична конструкція. Вона з'явилася у світовому політичному дискурсі менш як півтора десятиліття тому і незабаром викликала запеклі суперечки. У той час як експертна спільнота та політичні кола США, Індії, Австралії, Японії, Індонезії та ряду європейських країн прийняли її, Китай ставиться до неї з підозрою, вважаючи, що вона покликана обмежити зростання його економічної та політичної сили. Було досліджено, що США та Індія найбільше просунулися у концептуалізації ІндоТихоокеанського регіону, при цьому їхні версії Стратегії з кожним роком розходяться дедалі більше. Для Вашингтона ІТР є зручною політичною конструкцією, яка відповідно до Індо-Тихоокеанської стратегії США необхідна для того, щоб використовувати країни регіону (насамперед Індію та Австралію) для стримування Китаю. Для Нью-Делі ІТР це передусім ідея, що дозволяє Індії ґрунтувати свої претензії на статусі великої держави.