Вплив наслідків російсько-української війни на глобальний ядерний порядок

Abstract

статті аналізується питання впливу наслідків російсько-української війни на глобальний ядерний порядок. Автор звертає увагу, що російсько-українська війна порушила важливі проблеми глобального ядерного порядку, а саме: питання динаміки ядерного стримування, контролю над озброєннями та роззброєння, міжнародного управління ядерною енергетикою, нарощування та поширення ядерної зброї, що як наслідок впливає на зміну стратегій ядерних країн і може спричинити новий виток «холодної війни» всіх проти всіх. Російсько-українська війна стала каталізатором проблем глобального ядерного порядку, який склався після винайдення ядерної зброї і введення її в міжнародну систему. Сьогодні, більшість країн, які мають ядерну зброю посилюють свою ядерну риторику, а деякі навіть висловлюють явні чи неявні загрози щодо її потенційного використання. Аналіз наукових позицій та дослідження аналітичних звітів, документів, міжнародних угод, законодавчих актів, зокрема, звіту SIPRI щодо стану озброєнь, роззброєння та міжнародної безпеки (розділ «Світові ядерні сили») та заключний звіт Комісії Конгресу США про стратегічну позицію Сполучених Штатів «Стратегічна позиція Америки», дозволяє автору дійти висновку, що ядерного порядку, який був у ХХ сторіччі та першому десятилітті ХХІ сторіччя – більше не існує. Катастрофічні збитки, завдані РФ позначився далеко за межами територіальних кордонів України. Використовуючи свій ядерний арсенал як інструмент для скоєння військових злочинів, спроб руйнування суверенітету іншої держави та безрозсудних атак на цивільну ядерну інфраструктуру, РФ завдала удару по глобальному ядерному порядку. Автор звертає увагу на різності нинішнього ядерного порядку, який відрізняється за багатьма аспектами і наслідках, які можуть мати місце. А також на те, що розуміння та вміння справлятися з ядерною зброєю, яка в мільйони разів потужніша за звичайну зброю – вимагає вищого рівня когнітивного розвитку, нового типу мислення, який так і не було сформовано, і як наслідок, в чергове, перед світовою спільнотою, постає багато фундаментальних та стратегічних питань. The article explores the influence of the consequences of the Russian-Ukrainian war on the global nuclear order. The author emphasizes that the Russian-Ukrainian war has raised significant issues concerning the global nuclear order, including questions about nuclear deterrence dynamics, arms control and disarmament, international nuclear governance, nuclear proliferation, affecting shifts in nuclear-armed nations' strategies, and potentially ushering in a new era reminiscent of a "Cold War" among all nations. The Russian-Ukrainian war has acted as a catalyst for challenges within the global nuclear order, which had evolved following the invention of nuclear weapons and their integration into the international system. Today, most nuclear-armed countries are intensifying their nuclear rhetoric, with some even explicitly or implicitly threatening potential nuclear weapon use. Through an analysis of academic perspectives, research reports, documents, international agreements, legislative acts, including the SIPRI report on arms, disarmament, and international security ("World Nuclear Forces" section) and the final report of the U.S. Congress Commission on America's strategic position, the author concludes that the nuclear order that existed in the 20th century and the first decade of the 21st century no longer holds. The catastrophic losses inflicted by Russia extend far beyond Ukraine's borders. By using its nuclear arsenal as an instrument for committing war crimes, attempting to undermine the sovereignty of another state, and recklessly targeting civilian nuclear infrastructure, Russia has dealt a blow to the global nuclear order. The author highlights the differences in the current nuclear order, which vary in many aspects and could have far-reaching consequences. Furthermore, understanding and managing nuclear weapons, which are millions of times more powerful than conventional arms, require a higher level of cognitive development and a new type of thinking that has yet to be fully formed, raising fundamental and strategic questions for the global community. Based on the research findings, the author concludes that without a new global mindset and a coordinated concept, the sole restraint and limitation of nuclear components will merely lead to further compression, exacerbating the global security crisis for which modern solutions have not yet been developed. The author also suggests that Ukraine, which found itself at the epicenter of Russia's attack as a nuclear-armed country on a non-nuclear state, and whose security guarantees from key geopolitical players were violated, has an indisputable right to propose its vision for a strategy in the new architecture of global security, particularly in creating a new security segment focused on nuclear weapon control and other mass destruction threats.