Історична пам’ять як символічна репрезентація минулого

Abstract

The article analyzes the phenomenon of historical memory as a symbolic representation of the past, which involves the ability to reflect historical and contemporary events, socio-cultural experiences, concepts, and ideas through sign systems and symbols. Issues related to the phenomenon of historical memory and the problem of interpreting the past become particularly relevant in the context of the Russian-Ukrainian war. It is determined that the modern discourse of historical memory, the leading role of which belongs to representatives of historical science, is characterized by different methodological approaches and the interplay of theoretical foundations of many scientific traditions. It is established that historical memory is a form of collective memory that contains a set of processes and consequences of perception, preservation, reproduction, and forgetting of the sociocultural experience of a certain community. Historical memory is not identical to mythological or historical consciousness, which primarily serve as forms of reflecting reality. Instead, the content of historical memory is preserved and represented in the form of narratives – historical myths, as well as archetypes, symbols, values, and stereotypes. The retransmission of historical memory occurs in performative form in the form of commemorative practices, places of memory, customs, traditions, etc. Among the social spheres that influence the formation of historical memory, historical education, memory policy, memorial culture, resignification of traditions, historical figures, and events have the most significant importance. Resistance to propaganda tools that use unreliable information about events in national history to justify Russian aggression is ensured, in particular, by objectively understanding historical processes and facts. Contradictory narratives that impose alternative models of understanding the past, and therefore historical memory, are eliminated from the public discourse for objective reasons in conditions of war, where a common understanding of collective memory is formed. У статті аналізується феномен історичної пам’яті як символічна репрезентація минулого, що полягає у здатності відображати історичні та сучасні події, соціокультурний досвід, поняття, ідеї за допомогою знакових засобів і символів. Питання, пов’язані з феноменом історичної пам’яті та проблемою інтерпретації минулого, набувають особливої актуальності в умовах російсько-української війни. Визначено, що сучасний дискурс історичної пам’яті, провідна роль у якому належить представникам історичної науки, характеризується різними методологічними підходами та взаємовпливом теоретичних засад багатьох наукових традицій. Встановлено, що історична пам’ять – форма колективної пам’яті, що містить сукупність процесів і наслідків сприйняття, збереження, відтворення та забування соціокультурного досвіду певної спільноти. Історична пам’ять не є тотожною міфологічній або історичній свідомості, що передусім виступають формами відображення дійсності. Натомість зміст історичної пам’яті зберігається і репрезентується у формі наративів – історичних міфів, а також архетипів, символів, цінностей, стереотипів. Ретрансляція історичної пам’яті відбувається в перформативній формі у вигляді комеморативних практик, місць пам’яті, звичаїв, традицій тощо. Серед суспільних сфер, що впливають на формування історичної пам’яті найбільш вагоме значення мають історична освіта, політика пам’яті, меморіальна культура, ресигніфікація традицій, історичних постатей, подій. Протистояння засобам пропагандистського впливу, що використовують недостовірну інформацію про події національної історії з метою виправдання російської агресії, забезпечується, зокрема, шляхом об’єктивного осмислення історичних процесів та фактів. Суперечливі наративи, що нав’язували альтернативні моделі бачення минулого, отже – розуміння історичної пам’яті, в умовах війни з об’єктивних причин усуваються з суспільного дискурсу, в якому формується спільне уявлення про колективну пам’ять.