Наративний аналіз виступів керівників п’ятого покоління КНР: на прикладі Цінь Ґана

Abstract

Modern political science has some developments in forming a strategic narrative. Moreover, the relevant studies are carried out within the framework of various sciences. However, in the context of political communication science and strategic communications following the principal provisions of the theory of geostrategy, there are few narrative analyses of the speeches of political leaders. Thus, the functioning of the Chinese model of political meritocracy proves not only the right to its existence but also some effectiveness and undeniable advantages that cannot be neglected, which are necessary for studying and implementing the geostrategy of the Ukrainian state into the modern model. Creating a modern geostrategy is a systematic process of developing and implementing a strategic narrative following predetermined target audiences. Therefore, political leadership and formulation of a strategic narrative are crucial for the Ukrainian state, given the lack of intellectual and strategic leaders from within the country. In most democratic countries, strategic narratives are elaborated by well-trained persons, and speeches for high-ranking officials are prepared by speechwriters, and in China the approach is different – strategic narratives are formulated by a specific generation of ideologic managers, which are gradually introduced into the geostrategic discourse and the security practice. This article deals with speeches and addresses of one of the brightest representatives of the PRC’s fifth-generation leaders – Qin Gang, Minister of Foreign Affairs. The research justifies the author’s opinion that genuine strategic architects (stratarchs) should independently form philosophical preconditions, concepts and strategies, define the state mission, and have a strategic vision. The meritocratic model of Chinese public administration is a considerable contribution to political science, as each generation of PRC leaders enriches political thought with new ideas and their interpretations, models, at least theoretical, of the structure of prosperous and successful China. The development of the PRC political system occurs in such a way as to prevent non-systemic politicians and short-sighted and populist political figures (not strategic leaders) from coming to power. One of the manifestations of the universality of political leaders is their speeches, which assist in conceptualizing and scaling the ideologemes needed by the party leadership. By relying on the analysis of speeches of the minister of foreign affairs of the PRC – Qin Gang – it is proved that China has the original theoretical-philosophical framework of state development, possesses narrative tools, and attempts to influence international order, including through narratives. The article expands and consistently advances the author’s key idea regarding the clear distinction of geostrategy as a theory separate from geopolitics, proving the profound imperception and complete disregard of various currents of geopolitics in the practical politics of the People’s Republic of China. The author’s matrix of the theory and practice of geostrategy is overlapped the analysis of one of the political leaders of the modern PRC – Qin Gang, the Minister of Foreign Affairs of the PRC. The system of narratives delivered by the minister is analyzed, and each of them is thoroughly examined. It is important to organically combine this article with other author’s contributions, which specify various concepts of strategic uncertainty and clarity, the essence of Qin Gang’s political leadership at the current stage, and the options of applying the relevant experience to shape and enhance the secure, strong, developed Ukrainian state, as well as the development vectors of original geostrategy. Сучасна політологічна наука має певні напрацювання у сфері формування стратегічного наративу. Причому ці дослідження виконуються в рамках різних наук. Однак саме в контексті політичної комунікативістики і стратегічних комунікацій відповідно до засадничих положень теорії геостратегії наративний аналіз виступів політичних лідерів робиться не часто. Однак функціонування китайської моделі політичної меритократії доводить не лише право на її існування, а й певну ефективність і беззаперечні переваги, якими не можна нехтувати, які потрібні для вивчення і впровадження у сучасну модель геостратегії української держави. Творення сучасної геостратегії є системним процесом вироблення та провадження стратегічного наративу відповідно до наперед визначених цільових аудиторій. Тому питання політичного лідерства і формування стратегічного наративу є важливим для Української держави з огляду на бідність пропозиції інтелектуальних та стратегічних лідерів зсередини країни. Якщо в більшості демократичних країн стратегічні наративи виробляються спеціально навченими особами, а промови для вищих посадових осіб готують спічрайтери, то в Китаї інший підхід – стратегічні наративи є сформованими конкретним поколінням управлінців ідеологемами, які поступово впроваджуються у геостратегічний дискурс і в практику безпекотворення. Дана стаття присвячена аналізу промов та виступів одного з яскравих представників п’ятого покоління керівництва КНР – міністра закордонних справ КНР Цінь Ґана. У статті обстоюється авторська думка, що справжні стратегічні архітектори (стратіархи) мають власноруч формувати філософські передумови, концепції і стратегії, визначати місію держави і володіти стратегічною візією. Меритократична модель китайського державного управління слугує вагомим внеском в політологічну науку, оскільки кожне покоління керівників КНР збагачує політологічну думку новими ідеями та їхніми інтерпретаціями, моделями, принаймні теоретичними, будови процвітаючого та успішного Китаю. Формування політичної системи КНР збудовано таким чином, щоб запобігати приходу до влади несистемних політиків, недалекоглядних і популістських політичних діячів (не стратегічних лідерів). Одним із проявів універсальності політичних лідерів виступають їхні промови, які слугують концептуалізації та масштабуванню потрібних партійному керівництву ідеологем. У дефініцій статті на прикладі аналізу думок міністра закордонних справ КНР – Цінь Ґана – доводиться, що Китай має власну теоретичну та філософську базу розвитку держави, володіє власним наративним інструментарієм, чинить спроби впливати на міжнародний порядок, в тому числі й за допомого наративів. У статті масштабується і послідовно продовжується ключова авторська ідея щодо чіткого відділення геостратегії як окремої від геополітики теорії, доводиться абсолютне несприйняття і повне ігнорування різноманітних течій геополітики в практичній політиці КНР. Авторська матриця теорії і практики геостратегії накладена на аналіз одного з політичних лідерів сучасного КНР, голови МЗС КНР – Цінь Ґана. Аналізуються система наративів, які озвучує міністр, а також робиться детальний аналіз кожного з них. Важливим є органічне поєднання даної статті із іншими авторськими статтями, в яких унаочнюється зміст різноманітних концепцій стратегічної невизначеності та ясності, з’ясовано зміст політичного лідерства Цінь Ґана на сучасному етапі, в також визначаються можливості застосування даного досвіду для формування та розвитку безпекової, сильної, розвиненої Української держави, а також намічаються вектори розвитку власної геостратегії.