Проблема резистентності та реституції культурно-історичної спадщини України в умовах російської агресії: політико-державний аспект

Abstract

The article indicates the importance of resistance and restitution of cultural and historical heritage, because be defending it, the Ukrainians are defending their national identity. These matters are regulated by the regulatory and legal system, in particular: the Constitution of Ukraine; international conventions ratified by the Verkhovna Rada (High Council) of Ukraine; laws of Ukraine «About the protection of cultural heritage», «About the export, import and return of cultural values» etc. and the activity of state institutions of Ukraine. Armed aggression of the Russian Federation caused a vast loss of cultural memorials of Ukraine`s cultural heritage. Disadvantages in the law system are pointed out, such as: missing laws and applied changes to the law system, which dictate the activity of certain state institutions regarding the tracking and protection of cultural values in case of an armed conflict, during military time. The article analyses the practical activity of the government, regarding the saving of cultural and historical heritage in war conditions, in particular: measures taken by the Ministry of Culture and Information Policy to save the cultural values, cultural heritage during war state. The problems of an institutional, legal, and organizational nature regarding the implementation of the cultural heritage preservation policy in modern realities are characterized. Negative tendencies in the area of saving cultural and historical heritage are defined: vast destruction and damage of Ukrainian heritage by Russian military, export of cultural values, problems of fixation and monitoring, slow filling of State Register of cultural acquisition, full lack of system of electronic information resources of Ukraine`s cultural heritage. The importance of in time evacuation of cultural values, its full register and digitization is underlined. Invasive goals of the Russian federation and cultural genocide of cultural and historical property of Ukrainian people can be tracked, as well as the attempt to destroy national identity of the people, by destroying the cultural values. Factors, which will assist the improvement of the process of saving cultural and historical heritage are outlined. The authors have analyzed the achievements of Ukraine in the area of resistance and restitution of cultural and historical heritage. In particular, active cooperation with UNESCO, international organizations regarding the preservation, restoration and return of the cultural heritage of Ukraine. Suggestions about upgrading the state policy regarding the protection and saving of cultural heritage have been formulated. Authors have summed up the key ways of executing the Ukraine policy regarding recovery and restitution of cultural values. У статті зазначається важливість резистентності та реституції культурно-історичної спадщини, оскільки захищаючи її, українці захищають свою національну ідентичність. Ці питання регулюються нормативно-правовою системою, зокрема, Конституцією України, ратифікованими Верховною Радою України міжнародними конвенціями, законами України «Про охорону культурної спадщини», «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» ін. й діяльністю органів державної влади України. Збройна агресія РФ спричинила втрату великої кількості пам’яток культурної спадщини України. Звертається увага на недоліки в законодавчій базі, а саме: у відсутності законів та внесенні змін до законодавства, які регламентують діяльність певних державних інституцій щодо обліку та захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту, в умовах воєнного часу. У дослідженні розкрито практичну діяльність державної влади, щодо збереження культурно-історичної спадщини, зокрема: вжиті заходи МКІП з метою захисту культурних цінностей, культурної спадщини в умовах воєнного стану. Охарактеризовано проблеми інституційного, правового, організаційного характеру щодо реалізації політики зі збереження культурної спадщини у сучасних реаліях. Визначено негативні тенденції у сфері збереження культурно-історичної спадщини: значні руйнування й пошкодження російськими військами пам’яток, вивезення культурних цінностей, проблеми фіксації та моніторингу, повільного наповнення Державного реєстру культурного надбання, відсутність повної системи електронних інформаційних ресурсів культурної спадщини України. Підкреслено важливість вчасної евакуації культурних цінностей, їх повний облік та оцифрування. Простежується загарбницька мета рф та культурний геноцид щодо культурно-історичних надбань українського народу, а також намагання знищити ідентичність народу, через знищення культурних цінностей. Окреслюються чинники, що сприятимуть покращенню ситуації зі збереженням культурно-історичної спадщини. Автори проаналізували досягнення України у сфері резистентності та реституції культурно-історичної спадщини. Зокрема, активна співпраця з ЮНЕСКО, міжнародними організаціями щодо збереження, відновлення і повернення культурної спадщини України. Сформульовано пропозиції удосконалення державної політики щодо захисту і збереження культурної спадщини. Автори узагальнили ключові напрямки здійснення державної політики України щодо повернення та реституції культурних цінностей.