Конфлікти у професійній діяльності правоохоронців та їх специфіка

Abstract

Професія правоохоронця відрізняється розмаїттям функціональних, рольових, міжособис- тісних, міжгрупових взаємозв’язків. Вони складні, неоднозначні, тісно переплетені, іноді заплутані, оскільки охоплюють соціальну, психологічну, моральну, економічну, юридичну та багато інших сфер життєдіяльності. Специфічний характер діяльності працівників правоохоронних органів обумовлює її підвищену соціально-психологічну напруженість, вона супроводжується величезною кількістю різноманітних конфліктів як під час виконання правоохоронної діяльності, так і під час взаємодії з особовим складом. Професійна діяльність правоохоронця характеризується підвищеною конфліктогенністю, яка значно підвищилась за сучасних умов, для яких характерним є зростання потенційних загроз національній безпеці всередині держави та ззовні, погіршення криміногенної ситуації, інтеграції транснаціональних злочинних угруповань, а також підвищення криміногенності в суспільстві. Конфлікти здійснюють помітний негативний вплив на психічний стан, настрій суб’єктів конфлікту, значно ускладнюючи їх взаємини. Стрес, що виникає під час конфлікту, може бути причиною низки захворювань фахівця, виникненню в нього психосоматичних станів, неврозів; формування неадекватного сприйняття ситуації, негативних стереотипів поведінки. Це, з одного боку, знижує працездатність і продуктивність професійної діяльності, з іншого – негативно впливає на психіку, моральний і фізичний стан правоохоронців.